Твори С. Васильченка залишають по собі незабутнє враження, і не стільки своїм змістом, скільки формою, художнім втіленням. Кожен рядок (якщо це не діалог) — ніби пісня. Пейзажі, монологи, авторська розповідь — суцільні закодовані картини, символічні та метафоричні.

Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ - початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали поодинокі ка-піталісти-аграрії, що жорстоко експлуатували десятки тисяч сільських пролетарів.

У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", доповнюючи галерею жіночих образів своїх попередників постатями Мотрі, Галі і Христі.

Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву.
Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло їй глибоко відчути всю несправедливість феодально-кріпосницької системи.

1. "Вершники" — роман про "справжніх натхненників громадянської війни
("У своєму романі "Вершники" я намагався... показати справжніх натхненників... громадянської війни... вивести на сторінки книги трудящий народ — його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію. Я вклав у цей твір всі свої сили і вміння, горіння душі і почуття серця..." Ю. Яновський).

Роман «Вершники» вийшов друком у 1935 році спочатку в російському перекладі П. Зенкевича, а потім і мовою оригіналу. Відтоді почався тріумфальний хід твору, що увійшов не тільки до «золотого фонду» української, але й усієї радянської літератури.

Поема "Мойсей" написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьо¬годні, коли Україна вже двадцять років крокує шляхом незалежності, постають питання: кому повірити, за ким піде український народ, які якості повинен мати той поводир, який виведе націю на твердий шлях розквіту?

Пісню на слова Михайла Петренка "Дивлюся на небо" знаю з дитинства. Інколи здається, що вона увійшла у мою свідомість разом з маминими колисковими. Тож зацікавився її автором та історією написання.

Героїко-романтичне оповідання "Дорогою ціною" М. М. Коцюбинський написав у 1901 році, коли минуло вже сорок років з часу надання волі кріпакам. Події ж твору розгортаються у тридцятих роках XIX століття, за тридцять років до її проголошення. Але сучасникам письменника були близькі страждання та поневіряння героїв оповідання, бо в Україні, звільненій від кріпаччини, розпочався новий етап боротьби з експлуататорами. І за перемогу на цьому етапі історії нації багатьом доводилося платити дорогою ціною.

Кожен вірш В. Стуса — це крик серця, що б'ється пораненим птахом у грудях поета. Його душа не в змозі миритися з несправедливістю, а уста не мовчать: вони говорять мовою палких віршів. Не злякали вірного сина України ні заслання, ні гулагівські табори. Із сорока семи років життя В. Стус двадцять три провів у неволі, але не зломився, не став на коліна перед несправедливістю. Він ніс свій важкий хрест на Голгофу, знаючи, що заплатить за все найціннішим, — життям!