Неділя, 19.09.2021, 07:14
Вітаю Вас Гість | RSS

Твори на підмогу!

Збірник творів

Головна » Зарубіжна література

У категорії матеріалів: 1658
Показано матеріалів: 1-10
Сторінки: 1 2 3 ... 165 166 »
Древні греки завжди були вірні собі та своїм ідеалам. Не був винятком із цього правила й видатний трагік доби розквіту афінської драматургії, молодший сучасник Есхіла (і постійний суперник у драматичних змаганнях) — Софокл. Один із його творів сам Арістотель у своїй «Поетиці» називає взірцем класичної трагедії. Власне, кожний витвір драматичного мистецтва, який виходив з-під пера (чи краще сказати — стилосу) Софокла, можна удостоїти таких слів, і це визнання буде найменшим, що варто зробити.

«Війна і мир» — твір Льва Миколайовича Толстого — явище унікальне. Навіть із суто зовнішнього боку фоліант із чотирьох книг, із чотирьох томів — це вже вражає! Сторінка за сторінкою вимальовуються події тих далеких часів і стають ближчими та зрозумілішими далекі історичні постаті Кутузова й Наполеона, зовсім по-іншому, ніж у підручнику з історії, бачиш події 1812 року; але найбільше мене особисто схвилювали життєві долі Наташі Ростової, Андрія Волконського, П'єра Безухова, Долохова, Марії Волконської, Соні і навіть красуні Елен.

Перша світова війна стала першою світовою трагедією XX століття, вона не тільки забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів залишила каліками. Трагедія її полягала і в тому, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули, які моральні наслідки має війна. У творчості Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея зображуються герої, які пройшли війну і вийшли з неї фізично не ушкодженими, але на все життя війна залишається в їхній душі.

П'єсу «Пігмаліон» Б. Шоу написав, орієнтуючись на античний міф про Пігмаліона. На далекому острові Кіпрі жив цар Пігмаліон, якому було дароване богами вміння вирізьблювати. Талановитий володар острова насолоджувався красою природи, умів виробляти чудові витвори, але мав одну дивну рису — він ненавидів жінок. Одного разу він вирізьбив із слонової кістки (за іншими версіями — з мармуру) скульптуру жінки.

Три з половиною години із головою вистачить для того, щоб повільно прочитати трагедію «Гамлет», яка належить перу геніального британського драматурга Вільяма Шекспіра. Її визначальні риси — стислість і лаконічність викладу, жодного зайвого слова, жодної непотрібної фрази, тільки чистий, міцний концентрат суміші з філософії, психології, символів і таємниць, які досі захоплюють уяву безлічі вчених, митців, критиків. І ще — всесвітня слава.

Яблуко розбрату виконало свою чорну справу найкращим чином: Еріда знала, куди цілити — адже нема нічого страшнішого від помсти розгніваної ображеної жінки. Золоте яблуко із саду Гесперид, що мало на боці напис «Найпрекраснішій», розгорнуло не тільки десятилітню Троянську війну, у якій полягло безліч героїв, а й наклало свій відбиток на життя кожного, хто в ній брав участь: Агамемнона вбила дружина за те, що цар приніс у жертву богам їх рідну доньку, Менелая кілька років затримували шторми, Аянт і його кораблі розбились і потонули, а про мандри Одісея великий Співець склав окрему поему.

Найнеоднозначнішою постаттю Ренесансу, принаймні для мене, є Франческо Петрарка. Його ім'я — одне з тих, яке називають одразу ж, не замислюючись ані на мить, коли постає питання про літературу італійського Відродження. З нього зробили культ, його поезія стала взірцем, який сформував усю ліричну традицію Італії. Та виникає питання, чи всі, хто курив йому фіміам, дійсно розуміли його та його ідеї, принципи, переконання?

Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання — це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганга Ґете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості.

«Звідки я? Я з мого дитинства». Кожний, хто прочитав казку «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері (1900-1944), знає, як відповідає творчості письменника це його пояснення. Серед художників XX століття Екзюпері найбільш безпосередній і нештучний.

Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими:

Меню сайту
Пошук