Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні "Скарб" письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя.

Прадавній обряд весілля містить у собі красу зовнішню і велич духовну, чарівне таїнство єднання земного і небесного. Весілля в Україні з давніх часів було своєрідною народною виставою з певною послідовністю обрядодій і обов'язковим пісенним супроводом. Тривало воно впродовж кількох днів і навіть тижнів і мало багато етапів: сватання, заручини, дівич-вечір, розплітання коси, посад, покривання молодої, її від'їзд із батькового дому. До кожної обрядодії народ створив безліч пісень. Серед них цікавими є приспівки, якими дотепно коментувалися всі дії на весіллі. У приспівках перепадало і свашкам, і світилкам. Та найбільше, звичайно, діставалося від подруг нареченої боярам — почтові нареченого. Кумедність ситуації полягала в тому, що бояр, які прибували до оселі нареченої, зустрічали як вороже військо.

У глибину віків сягає історія могутньої слов'янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір'ю міст руських. Це найстародавніше слов'янське місто поклало початок розвитку цивілізації і культури народів, зробило вагомий внесок у розвиток світової культури.

У глибину віків сягає історія могутньої слов'янської держави Київської Русі. Займаючи величезну територію від Карпат до Волги, від Прибалтики до чорноморських степів, уже в кінці X століття вона була найбільшою державою середньовічної Європи. Її столицею був Київ, названий літописцем Нестором матір'ю міст руських. Це найстародавніше слов'янське місто поклало початок розпиткові цивілізації і культури народів, внесло вагомий вклад у розвиток світової культури.

Стародавні слов'яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь — два небесних полум'я і одне земне — рідними братами, синами Неба і Землі.

. Малишко - поет ліричний, романтичний, який відчував і бачив зв'язок поколінь, зв'язок минулого і сучасного. У цьому самобутність його лірики.
Цикл "Запорожці" став мовби прологом до творчості поета періоду Великої Вітчизняної війни. Цикл складається з трьох віршів: "Ворон", "Битва І", "Битва II" - і відтворює славну історію козацтва. Поет згадує імена Остряниці, Хмельницького, Сагайдачного, які боролися за визволення і незалежність України. Тема осмислення історичного зв'язку поколінь завжди хвилювала письменника.

Багато наших письменників зверталися до теми кріпацтва на Україні. Майже всі вони відчували на собі, що таке кріпацтво. Гулак-Артемовський, працюючи приватним учителем сина одного поміщика, часто вислуховував догани від пана за найменшу провину і бачив, як карають биттям дворових кріпаків. Це й надихнуло поета на створення байки "Пан та Собака".

I. Тема кріпацтва в українській літературі XIX ст.

II. Показ тяжкого життя селянства в образі Рябка та селянина-пристосуванця в образі Явтуха.

Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма - вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого.

Роман В. Барки "Жовтий князь" - перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка - український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман "Жовтий князь" про ці страшні події. Назва роману символічна: образ Жовтого князя - це образ демона зла, який завдає руйнації і спустошення, смерті.)