У кожної людини є своя система цінностей. В одного — це багатство, гроші, в іншого — слава, почесті, ще інший найбільше цінує свою родину, теплі стосунки, дружнє спілкування. Часто ці прагнення переплітаються, і людину оцінюють по тому, що в ній переважає.

Про що б не писав Василь Семенович Стефаник, у центрі розповіді . завжди виступає людина з її проблемами, думами, переживаннями і прагненнями. Усі герої Стефаника, як говорив Марко Черемшина, або безнадійно хворі, або безнадійно вбогі, або безнадійно старі, або безнадійно спрацьовані, або безнадійно нещасливі. Справді, багато безнадій у житті його героїв. Але багато й такого, про що не соромно розповісти усьому світові: дивіться, це — мій народ. Він, може, і вбогий, і нещасливий нині, але він є, живе за своїми духовними законами у злагоді з власною совістю, живе й працює на землі.

"Сміливі завжди мають щастя", — такими словами завершує свій роман "Тигролови" відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою.

Війна — страшне слово. Вона несе горе всім. Кров, біль, страждання випали на долю чоловіків, які зі зброєю в руках пішли на фронт, а також на долю дітей, жінок, старих, що залишилися в окупації, тяжко працювали, потерпали від голоду та холоду. Але часто ми сприймаємо ті події тільки під одним кутом — очима наших співвітчизників, забуваючи, що по той, «інший», бік знаходилися також чуйні, добрі, працьовиті люди. Вони також були жертвами амбіцій політиків, що змагалися між собою за перерозподіл світу.

I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізня¬ється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне — це створення нової концепції людини — сильної, незламної, мужньої).

"Третє цвітіння" М. Рильського — явище, унікальне в нашій літературі, — об'єднує чотири збірки поета "Голосіївська осінь", "Зграя веселиків", '"В затінку жайворонка", "Зимові., записи".

Любов Пономаренко — сучасна українська письменниця-новелістка. Герої її творів — звичайні люди, а кожен твір переплаканий і пережитий нею. Головне для автора — життя з його глибинками і широтами, з добром і злом. Саме зло і жорстокість інколи можуть бути невиправданими, а милосердя таким потрібним.

Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст.

Творча зірка Леоніда Кисельова зійшла на небосхил української поезії за зіркою Василя Симоненка, щоб з такою ж силою понести людям живе слово Поета із Божої ласки. Це слово вражає проникливим ліризмом і палким патріотизмом, поетичною філософією державотворення і своєю рятувальною суттю.

Знайомлячись із творчістю того чи іншого письменника, ми пізнаємо характер автора, його світобачення, вникаємо в індивідуальний стиль.
Щодо постаті М. Коцюбинського, то можна сказати, що він бажав "вийти поза тісні межі досьогочасного літературного напрямку", чітко ставив мету в житті, ба¬гато уваги приділяв життєвому оптимізму. В одному зі своїх листів М. Коцюбин¬ський писав: "Я весь серед своїх героїв, живу їх життям, поділяю їх горе і радощі, говорю їх мовою і відданий їх інтересам". Усе це вміло реалізував письменник у високохудожніх психологічних новелах та повістях, що стали окрасою не тільки української, а й світової літератури.