Журналіст за фахом, письменник-гуморист за покликанням, Олег Чорногуз створив цілу галерею сатиричних, часом кумедних персонажів. Упродовж тривалого часу він очолював редакцію журналу "Перець" — найсатиричнішого і найгумористичнішого видання в Україні. Про письменницький хист Чорногуза свідчать численні нагороди і лауреатські премії. Серед творчого доробку — книжки сатири і гумору: "Моральна підтримка", "Портрет ідеала", "Сіамський слон", "Веселі поради". Більшість його творів перекладено більше ніж двадцятьма мовами світу.
"Мисливські усмішки" — одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти із задоволенням читають ці гуморески. Герої "Мисливських усмішок" чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. Вони стріляють дуже влучно, але чомусь замість впольованої дикої качки дружина ставить на стіл качку, придбану на базарі. Є про що згадувати цим чудовим мисливцям. Вони наполягають, що все розказане — достовірний факт.
Дитинство — щаслива й весела пора. Навіть маленькі пригоди в дитинстві зда¬ються великими й значними. Читав книгу "Тореадори з Васюківки" і по-доброму заздрив двом друзям — Павлуші Завгородньому та Іванові Реню. їм ніколи скар¬житися на нудне життя у селі. У них не виникає питання, куди себе діти під час канікул. Хлопчики постійно щось вигадують. Вони не сидять на місці. їхній мозок весь час напружено працює над тим, яку б "штуку утнути". І ті "штуки" у них до¬бре виходять. Взяти хоча б намір друзів провести у Васюківці метро зі справжніми станціями "Клуня", "Крива груша" тощо. І це не лише мрії. Енергійні винахідни¬ки взялися копати тунель, який проліг саме під свинарником. Однак підземних робіт не витримала п'ятипудова плямиста свиня Манюня. Вона з тріском прова¬лилася у вириту яму. Та й ця катастрофа не змусила друзів забути про вигадки.
"Фарбований Лис" — одна із найяскравіших казок збірки "Коли ще звірі говорили". Одного разу хвалькуватий Лис Микита у колі своїх лісових друзів договорився до того, що зможе заскочити в місто на базар і поцупити курку. Тож наступного дня був вимушений виконати свою обіцянку. До міста дістався легко. Неподалік від базару довго сидів у кукурудзинні, потім набрався хоробрості й щодуху кинув¬ся до торгових рядів. Зустрічні пси порушили всі його плани. Переляканий Лис забіг до першого-ліпшого двору і заскочив у діжку із синьою олійною фарбою. У сутінки вискочив на волю і побіг до лісу, і там заснув у чужій норі.
Навесні пробуджується матінка-природа, несучи найніжніші почуття, радісний неспокій, викликаний початком польових робіт, сподівання на багатий урожай. М. Костомаров відзначав, що "в цих піснях (веснянках) постійно зустрічаються порівняння й символи, саме тому деякі пісні співаються раніше від інших, ніби узгоджуючись із станом природи.
П'єса "Дикий Ангел" ("Повість про сім'ю") пронизана ідеєю утвердження високих моральних принципів, створення життєстійкої сім'ї як найголовнішої підвалини нашої держави. "Диким Ангелом" назвав драматург головного героя п'єси. І справді, старий робітник Платон Ангел за деякими мірками - людина дивна. Своїх дорослих уже дітей тримає під суворим батьківським контролем. Коли ж молодший син - студент Павло - несподівано привів до хати молоденьку дружину, не одержавши батьківського благословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан і рішуче виставив за двері.
Людина уявила себе царем природи, її законів: стала змінювати русла рік, осушувати й зрошувати землі, творити моря, літати в космос, — зовсім забувши, що вона лише маленька частинка Всесвіту, нехтуючи обережністю і відповідальністю перед віковічними законами природи. Довго терпить природа, та настає час і це терпіння кінчиться і вона жорстоко покарає своїх кривдників. Саме таким покаранням за безвідповідальність, байдужість і була аварія на ЧАЕС 26 квітня 1986 року.
На межі ХІХ-ХХ століть у літературі та мистецтві в цілому утверджується новий стиль — експресіонізм (фр. expression — вираження). В українській літературі його започаткував В. Стефаник, традиції якого підтримали Тодось Осьмачка, М. Куліш, О. Довженко, у сценічному мистецтві — Лесь Курбас.
У житті кожної людини обов'язково бувають моменти, коли треба зробити вибір. Іноді йдеться про дріб'язкове: іграшку, одяг, страви. А колись — про серйозніші речі: професію, вчинок, ставлення до людини... Від чого тоді залежатиме вибір? Мабуть, від виховання, від совісті, від наявності чи відсутності таланту, вміння розуміти життя і людей.
Задум роману "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" виник після зустрічі письменника під час подорожі по Полтавщині із хлопцем - возником, що розповів Панасові Мирному історію про селянина, який став розбійником та вбивцею. Письменник був вражений, він замислився над тим, звідки з'являються такі характери. На основі тієї історії було створено повість "Чіпка". Панас Мирний звернувся за рецензією до Івана Білика, який побачив у творі багато нерозкритих можливостей. У співавторстві народився перший в українській літературі соціально-психологічний роман, що на образі Чіпки глибоко дослідив корені бунту проти несправедливості, який без соціальної бази переростає у розбій та грабіжництво.
