Ми знаємо прізвища багатьох українських правозахисників, але ніколи серед них ви не зустрінете прізвища Тараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнішим правозахисником України. Так, він не писав ні наукових праць з юриспруденції, не робив наукових розвідок. І до створення Організації Об'єднаних Націй було ще ціле століття, та вже тоді він порушив у своїх творах такі важливі проблеми, що потім лягли в основу правових міжнародних документів.
Тарас Григорович Шевченко — український народний поет. Він відомий також як письменник і живописець XIX століття. У своїх творах він змальовує життя українського народу під владою російського царизму, закликає до боротьби з поневоленням, за національну незалежність.
Шкільні драми як окреме явище літератури виникають у кінці XVII — початку XVIII століття й призначені для вистави в тогочасній вищій або середній школі. Шкільна драма — це не визначення роду, виду або жанрової традиції, це поняття передусім історичне, тісно пов'язане зі школою. В середні віки та в епоху бароко поезія розглядається як звичайне ремесло, так само й написання драми було шкільною студентською вправою.
Я розповім вам казку про друзів, які спершу були запеклими ворогами. Жили — були вони в одному невеличкому будиночку, що звався пенал. Окрім них, там ще мешкали пані Лінійка, пані Стружилка та пані Ручка. А звалися наші герої малюк Ластик та малюк Олівець. Якщо інші мешканці пенала жили мирно, кожен трудився в міру своїх можливостей, то малюки весь час сварилися. Що намалює Олівчик, то тут же його роботу знищить Ластик.
Тридцяті роки XIX століття в Україні були бурхливими. Посилювався протест кріпаків та вільних селян проти важких умов тогочасного життя. Це були часи Устима Кармелюка. Це була запекла боротьба, яка неминуче наближала скасування кріпацтва. Повсталі селяни спалювали панські маєтки, убивали господарів та їхніх управителів, навіть виступали зі зброєю проти царського війська.
Оповідання "Дорогою цілою" (інколи його називають повістю) було написане напередодні першої російської революції (1901 p.), коли почався масовий робітничий і селянський рух. Цього ж року з'явилася "Пісня про Буревісника" М. Горького з її крилатим закликом "Хай ще дужче вдарить буря". М. Коцюбинський, як. і всі передові люди Росії, чекав революційної бурі, вважав за свій обов'язок підготувати народ до революції.
Скільки людей розумних, хороших загублено! Так уже воно повелося у нас: за життя — хула, після смерті — хвала і навіть поховання останків на Байковому кладовищі...
Твір П. Мирного та І. Білика "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" є першим українським соціально-психологічним романом. А цей жанр передбачає глибокий аналіз дій та вчинків персонажів, причому у двох площинах: об'єктивній, яка не залежить від людини, і суб'єктивній, пов'язаній з характером героя. Роман подає історію життя сільського парубка Чіпки Вареника — його шлях до злодійства. Тобто авторів цікавлять причини морального занепаду персонажа, які зробили його "пропащою силою".
Роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов'язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми знайомимося з цим молодим двадцятирічним парубком, яких "часто й густо можна зустріти по наших хуторах і селах". Автор підкреслює незвичайне в портреті героя: "дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка", в якому світилася мужність. Хочеться відзначити саме ці справді неповторні риси зовнішності людини, які відбивають внутрішній світ невтомного шукача правди.
