Я розповім вам казку про друзів, які спершу були запеклими ворогами. Жили — були вони в одному невеличкому будиночку, що звався пенал. Окрім них, там ще мешкали пані Лінійка, пані Стружилка та пані Ручка. А звалися наші герої малюк Ластик та малюк Олівець. Якщо інші мешканці пенала жили мирно, кожен трудився в міру своїх можливостей, то малюки весь час сварилися. Що намалює Олівчик, то тут же його роботу знищить Ластик. Олівець спершу думав, що він погано виконує свою роботу, бо погано загострений, тому звернувся до пані Стружилки за допомогою. Але й це не допомогло. Ластик увесь час стежив за ним, і рідко коли вдавалося Олівчикові залишати свою роботу недоторканою. Особливо лютував Ластик у зошиті, де щось було написано червоним чорнилом та ще й з кількома знаками оклику. Несила вже було Олівчикові змагатися з Ластиком. «А ти з ним подружися, спробуйте разом охайно робити роботу, я вам теж буду допомагати», — підказала пані Лінійка.
Так Олівчик і вчинив, запропонувавши дружбу Ластикові. З тих пір вони й дружать і обидва пишаються своєю охайною й точною роботою, яку вони старанно виконують на чистому полі зошита.
Ось такі дива бувають у школі. Казці кінець, хто прочитав — молодець.
