Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... Т. Г. Шевченко. "До Основ'яненка"
Тарас Григорович Шевченко — український народний поет. Він відомий також як письменник і живописець XIX століття. У своїх творах він змальовує життя українського народу під владою російського царизму, закликає до боротьби з поневоленням, за національну незалежність.
Чому ж твори Шевченка залишаються сучасними і до нашого часу, адже ж у них розповідається про події, які давно минули?
Хоч зараз ці події стали історією (кріпосництво скасовано, царя скинуто, Україна вже незалежна держава) і, здається, проблеми, що хвилювали Шевченка, теж залишились десь у минулих сторіччях, мені здається, що сьогодні в Україні відбуваються події, якоюсь мірою схожі з подіями шевченкового часу, і виникають схожі проблеми. Згадаймо свавілля начальства, свавілля влади. У більшої частини народу, як і в часи Шевченка, немає коштів задля гідного існування, а невелика кількість людей, десь до 10 %, веде розкішне життя, мов "пани". На вулицях з'явилось багато дітей і дорослих, що жебракують. Такі діти не мають родинного догляду, не навчаються в школі, невідомо де ночують і що їдять. Але ж це Шевченко мріяв про заможне життя кожної української родини, про вільну кращу з вільним народом. Шевченко навіть створив образ ідеальної України в поемі "Сон" де
...вся країна Повита красою, Зеленіє, вмивається Дрібною росою, Споконвіку вмивається, Сонце зострічає... І нема тому почину, І краю немає!
Кожен з нас і сьогодні мріє про те, що наша країна буде такою ж красивою і щасливою. Український народ вже здобув волю і незалежність і зможе забезпечити гідне і щасливе життя своїм дітям.
До того ж завдяки творам Шевченка ми маємо змогу познайомитися з багатьма історичними подіями, зокрема з визвольною боротьбою українського народу. Такі твори як "Гайдамаки", "Єретик" "Гамалія", відтворюють у художній формі героїчне минуле нашого народу і їх можна назвати історичними творами. Відомо, що без знання минулого не можна будувати майбутнє.
Є ще одна важлива обставина, завдяки якій твори Шевченка читають, кладуть на музику, ставлять на сцені. Це співуча мелодійність, неповторність, краса і велич української мови. Вірші Шевченка — це втілення великих можливостей українського слова, української літературної мови.
Доки існуватиме український народ, доки звучатиме українська мова, доти народ буде читати і вчити вірші Шевченка.
