В історії України постать Богдана Хмельницького невід'ємна від найсвятіших прагнень українського народу до волі, щастя, справедливості. Саме з Богданом Хмельницьким пов'язане становлення української нації. Його внесок в історію рідного народу полягає у визволенні придніпровських земель з-під ярма польських магнатів, у збереженні мови і культури, будівництві української держави.
Багато славетних синів має земля українська. їхні імена відомі всьому світові, вони лунають крізь століття як великий гімн великій землі, великому народові, великій державі. Залізняк, Гонта, Кривоніс, Дорошенко — це запорозькі козаки, справжні патріоти, національні герої. Та найвидатніша постать серед них - Богдан Хмельницький.
У кожного народу є улюблені герої, які своє життя принесли в жертву, обравши тернистий шлях боротьби за щастя рідної землі. Особливе місце серед них належить Богданові Хмельницькому — видатному політичному діячеві, дипломатові, захисникові народних мас. У Києві на майдані проти Софіївського собору стоїть пам'ятник великому гетьманові. Хто хоч раз побачив його, то запам'ятав назавжди. На гранітному п'єдесталі — бронзова кінна статуя. Неспокійного коня міцною рукою стримує полководець. Скільки сили і впевненості у його героїчній постаті! В руці тримає він символ гетьманської влади — булаву...
На перший погляд, у романі Ліни Костенко "Маруся Чурай" описується життя дівчини-піснярки. Але, вчитуючись у нього, ми бачимо, як органічно її доля переплітається з долею Вітчизни. Марусиними очима дивимося ми на тогочасну Україну і сприймаємо її через слова дівчини:
Шлюб розбійника і повії. (У шлюбі розбійника Максима та повії й москальки Явдохи народилась дівчинка — чиста, красива, як квіточка. То була Галя, яку в романі названо "польовою царівною".)
Першою п'єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся "гласного нагляду", була комедія "Гроші", написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. Їхні маєтки часто занепадали й перекуповувалися людьми з грошима, які набували дедалі більшої сили. Саме слово "гроші" найчастіше звучить у п'єсі. "Гроші - всьому голова", - ці слова головного персонажа комедії "Сто тисяч" Калитки були гаслом часу.
Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного "Тигролови" — один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний — один із тисяч в'язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон — ешелон смерті. Він — каторжанин, нащадок першого каторжанина Сибіру, правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного. Його мучили, а потім присудили до 25 років каторги. І все тільки за те, що він любив свій нещасливий край і свій народ.
Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об'єктивні і суб'єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті "Перехресні стежки" письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського.
Читаючи твори М.Хвильового, розумієш, що автор добре знав усе, що відбувалося в роки революції, бо сам був безпосереднім учасником цих подій. Тому образи, які він виводить у своїх творах, виходять з-під його пера такими об'ємними та правдивими. Особливо яскраво це відображено у новелі М.Хвильового "Кіт у чоботях".
Юрій Яновський — співець революційних подій 1917 року. Він написав нестандартний твір — роман у новелах, який став мозаїчною картиною України того часу. Усе знайшло своє відбиття в романі: страхіття братовбивства і відданість переконанням, вірність обов'язку і зрада, любов і ненависть. Однією з найпоетичніших новел роману є "Шаланда в морі", в якій письменник змальовує образ жінки в чеканні, образ люблячої матері, образ дружини, що вічно чекає чоловіка з моря.
