Багато людей сперечаються про те, що таке кохання, чи буває воно одне на все життя, чи можна закохуватися багато разів, чи переживає його кожна людина, чи тільки обрані.
Коли в дитинстві я читала казки, звертала увагу, що якщо там йдеться про кохання, казка закінчується весіллям. Коли подорослішала, я замислилась: чому так? Бо після весілля починається буденне життя зі своїми труднощами і радощами. "Життя прожити — не поле перейти", — каже народ. Ідуть люди після весілля однією дорогою, а на ній зустрічають хвороби, біль, втрачають щось і когось, або знаходять. І треба докладати зусиль, щоб свят було більше, ніж буднів.
Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку — гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших — лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п'є, палить, розмовляє молодіжним жаргоном і живе виключно споживацькими інтересами. Навіть страшного здоровенного Вовка загнала і мисливця налякала, що вже казати про хвору, немічну бабусю, в якої забрала останню пенсію! Після цього зникла в лісі й не повернулася додому. Їй байдуже, що бабуся залишилася без копійки, що хвилюється мати... Головне — випити, погуляти, розважитися! Яка людина з неї виросте і яке життя на її чекатиме — можна тільки уявити...
Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов'ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію "Шевченко", що увійшла до збірки "Земля і залізо". У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї.
Народився на Херсонщині в селянській родині. Закінчив Єлисавет-градське реальне училище, вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Перша світова війна не дозволила продовжити навчання: його мобілізували і відправили до Київської військової школи. У 1917р. Маланюк переходить до лав УНР. Після поразки уряду УНР емігрує до Польщі, а потім до Чехо-Словаччини. Там навчався у Господарській академії у Подєбрадах. Після працював інженером у Польщі. Після Другої світової війни емігрує до Німеччини, потім до США. Помер у Нью-Йорку.
Серед тих, кому судилося "Розстріляне Безсмертя" постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 літ (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і зісланий до концтабору на Соловки, там і помер.
Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість "Перехресні стежки". У ній автор змалював життя селян на зламі XIX—XX століть. Серед того безправ'я та "гнилого супокою" з'являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка.
Поема Миколи Вороного "Євшан-зілля" розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. У воєнних походах потрапляли вони у полон до ворога. Під час набігів на Київську Русь поневолювали наш народ кримські татари, турки, інші вороги, плюндрували землю, забирали в рабство жінок, дітей. Вирісши на чужині, діти нерідко забували про свою Батьківщину. А дехто з юнаків навіть ставав воїном у чужинському війську.
"Великі народні поети, — писав Максим Рильський, — промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури".
1. Фольклор — основа творів для дітей О. Пчілки. (Олена Пчілка багато працювала над збиранням фольклору, займалася етнографією. Записані нею звичаї та обряди на Різдво, Великдень, весняні ігри дітей на природі дістали відображення у багатьох її творах.)
