Іван Франко був визнаним істориком, цікавився історичним минулим своєї батьківщини, написав багато художніх творів і наукових праць. Найвідомішим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість "Захар Беркут", написана на конкурс, оголошений редакцією журналу "Зоря" (1882), і надрукована в цьому ж журналі 1883 року.
Поезія Б. Олійника - це віддзеркалення історії українського народу, його моралі, національних традицій. Як і Великий Кобзар, Б. Олійник закликає стояти на сторожі щастя людини і людства словом і життям своїм. І що б не писав поет, основними в його творах є проблеми життя і смерті, щастя і свободи, загальнолюдських цінностей і людського благородства, обов'язку митця перед суспільством.
Святими лицарями в боротьбі за священну волю свого народу стали запорозькі козаки. їхні подвиги оспівані в народних піснях та думах. У XV—XVII ст. турецько-татарські орди нападали на українські землі, забирали молодих людей в рабство, старих та малих знищували. У піснях та думах того часу зображена та жахлива доба. В них високо звучала ідея патріотизму.
Майже півстоліття тривала літературна діяльність І. Нечуя-Левицького — одного з найкращих українських письменників. За цей час він написав близько шістдесяти художніх творів, у яких змалював життя різних верств українського населення: селян, міщан, заробітчан, інтелігенції, попів, ченців та інших.
Хто є Шевченко для сучасного українця? «Шевченко — наше все. Поет. Геній» — почуєте ви від пересічного громадянина. А що він за людина, чим жив, як мучився, карався, зневірявся? Це вже мало кого цікавить. Він — символ України, йому встановлено пам'ятник па майдані, і для більшості обивателів його постать уособлює ВСЮ українську культуру. Але навіть у працях з «шевченкознавства» важко знайти однозначну відповідь на запитання: ким насправді був легендарний поет?
Довженко - митець, вихований на багатому духовному національному ґрунті. Тому в його творах зображені сентиментальні, добрі, працьовиті люди, закохані в красу рідного краю і пісні, типові представники української нації. Такими вивів їх письменник у "Звенигороді", "Землі", "Поемі про море", "Зачарованій Десні" та багатьох інших творах.
Мабуть, немає письменників, які б не писали про кохання. Пояснити це дуже просто — багато важить кохання в житті людини. Дійсно, це почуття, як жодне інше, прагне висловлення і тому найчастіше спонукає до самовираження, надихає на творчість.
I. Я. Франко — один з тих видатних письменників, у творчості яких знайшли високохудожнє втілення світові теми й мотиви. Він часто звертався до інонаціональних джерел, переосмислюючи їх згідно зі своїми поглядами. Одним з найвеличніших міфологічних образів Франко вважав образ Мойсея.
Коли уярмлений, знесилений український народ стояв над прірвою своєї духовної смерті, йому явився пророк Тарас і відвів від безодні, поставивши насторожі коло "рабів німих" своє безсмертне слово. Народу завжди потрібен був поводир, який вказував би шляхи у світле майбутнє. Услід за Шевченком звелася з високих Карпат могутня постать Івана Франка, позначена печаттю Вищого Духу. Великий Каменяр усвідомлював, що його призначення - в тяжкій праці торувати народу шлях до прогресу і свободи.
