Справедливо говорять, що біографія поета — у його віршах. Із поезії Дмитра Павличка справді можна дізнатися про життєвий шлях, становлення характеру, про погляди та переконання чи не більше, ніж із підручників, монографій, досліджень, де йдеться про цього талановитого поета.
Коли почалася імперіалістична війна, був створений легіон під назвою Українські Січові Стрільці. Мужньо билися воїни з ворогами, відстоюючи незалежність України. Проводили вони і культурно-освітню роботу: створювали курси української мови, театральні гуртки, читальні. Стрілецькі поети Л. Лепкий та Р. Купчинський складали пісні.
Найціннішими в поетичній спадщині П. Гулака-Артемовського є байки, які відіграли важливу роль у процесі становлення і розвитку української літератури в перші десятиріччя XIX століття. Найвизначніша серед байок — байка-казка «Пан та Собака».
Життя складається таким чином, що неоднораз перед нами постає необхідність розпочати бій (звичайно, не обов'язково навкулачки). Перед тим, як на такий крок зважитися, я запитую себе: чи зможу його виграти, що мені в цьому допоможе? Борис Грінченко дає відповідь на ці важливі запитання. На думку видатного письменника й громадського діяча, перемогу можна здобути насамперед не за рахунок кількості прибічників, а через усвідомлення мети боротьби. Тільки якщо вона чиста, висока, бій стає праведним, а значить, примножуються сили, зростає відвага.
Народна пісня — нев'януча окраса духовності. Увесь вік людський супроводжується піснями. До них зверталися в будень і свято, в горі і радості, колективно і поодинці. Адже пісня, як сказав Михайло Шевченко, укладач збірки «Найкращі пісні України», має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, проймає жагучим почуттям духовності.
Життя складається таким чином, що неоднораз перед нами постає необхідність розпочати бій (звичайно, не обов'язково навкулачки). Перед тим, як на такий крок зважитися, я запитую себе: чи зможу його виграти, що мені в цьому допоможе? Борис Грінченко дає відповідь на ці важливі запитання. На думку видатного письменника й громадського діяча, перемогу можна здобути насамперед не за рахунок кількості прибічників, а через усвідомлення мети боротьби. Тільки якщо вона чиста, висока, бій стає праведним, а значить, примножуються сили, зростає відвага.
Євген Маланюк виразно автобіографічний поет. Кожен рядочок його творів пропущений крізь серце. Часто не розуміли, критикували його ідеї і різні висловлювання. Із виходом кожної нової збірки у читача утверджувався образ Маланюка як «гладіатора нещадних рим», завжди напруженого й похмурого, закованого в броню «тверезого варяга». І під цими латами важко було побачити людину, яка була дуже самотньою і беззахисною. Адже справді успішною в житті може бути тільки той, хто має в серці кохання і кого теж кохають. Визнання творчості може дати наснагу, різка критика викличе біль і злість, а ось упевненість у собі, віру у немарність життя дає справжнє кохання.
Перу Івана Яковича Франка належить величезна кількість праць найрізноманітнішого спрямування. Виявив він себе і як талановитий повістяр. Доказом тому є його повість «Захар Беркут». Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача.
В історії загальнолюдської культури є пам'ятки, що відображають найкращі риси, властиві народові. У них виражені найзаповітніші людські сподівання, особливості світосприймання, у них звучить жива історія. До таких шедеврів світового мистецтва належить і «Слово о полку Ігоревім» — найвидатніша пам'ятка культури Київської Русі.
«Слово о полку Ігоревім» — найвидатніша пам'ятка культури східних слов'ян, живе джерело трьох братніх літератур — української, російської, білоруської.
