Моя Україна.. Мій рідний край, великий-превеликий, неповторний у своїй красі! Його поля, луки й ріки хвилюють, бентежать душу, викликають такі емоції, що пісня ллється з уст.
П'єса "Наталка Полтавка" І. Котляревського — один із перших драматичних творів нової української літератури, який реалістично змалював життя українського села XIX століття. В основу сюжету автор поклав типові моменти дійсності: віддання дівчини заміж за багатого нелюба і розлучення з коханим парубком-бідняком.
Свій перший вірш «Надія» Леся Українка (1871—1913) написала у дев'ятирічному віці. Загалом за життя поетеса (справжнє ім'я та прізвище — Лариса Косач) видала три збірки поезій: «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902). Талановита поетеса, перекладач, критик і публіцист, Леся Українка є також авторкою багатьох драматичних творів: «Кассандра», «Осіння казка», «В катакомбах», «Лісова пісня», «Камінний господар» та ін. Особливе місце у творчому доробку поетеси займає драматична поема «Бояриня», що належить до творів, майже невідомих нашим сучасникам.
Послання Т. Шевченка "І мертвим, і живим..." за своїм ідейним спрямуванням має гостро викривальний, сатиричний зміст. Серед ранніх поезій Шевченка ще не було такої, де б, як у посланні, викривались усі злочини українських панів перед народом. А злочини ці були страшні, і поет пророкує справедливу кару за них. І все ж він, звертаючись до сумління панів, сподівається, що якась частина їх - найбільш чесні представники дворянської інтелігенції - зможе стати на бік трудящих, "обняти найменшого брата".
Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання "І мертвим, і живим, і ненародженим...".
«Енеїда» Івана Котляревського — оригінальний твір нової української літератури, написаний народною розмовною мовою. Створювалась поема тривалий час, понад двадцять п'ять років. Її ще називають «енциклопедією українського життя кінця XVIII — початку XIX століття», бо в творі змальовані різноманітні явища суспільного життя в Україні того часу, відтворені характерні риси побуту, звичаїв нашого народу. Своєю «Енеїдою» Котляревський розповів усьому світові, що є такий народ — українці — із самобутньою культурою, традиціями.
Серед питань, що стосуються особистостей митців та їхньої творчості, є одне, яке рідко порушується і на яке немає однозначної відповіді. В українській літературі, мабуть, як ніде в світі, багато поетів та письменників не лише співчували тій або іншій політичній течії, а були водночас визначними політичними діячами.
Остап Вишня - чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов'язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.)
Леся Українка. Леся... Це тепле сонячне ім'я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу, українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Все в її житті було справжнім: вірші, кохання без фальшу, мука без порятунку, праця - спасіння. Читати її вірші без хвилювання не можна.
I. Історична епоха, в яку жив і працював І. Котляревський (кінець XVIII століття, скасування Січі, часи неволі, соціальний і національний гніт, гальмування духовного розвитку народу). II. "Енеїда" І. Котляревського - життєстверджуюча, гумористична розповідь про українське козацтво.
