На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам'ять про великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т.Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання:

Богдан Лепкий ще з дитинства полюбив казки. У нього була нянька, яка знала безліч цікавих казок, усі вони запали в душу хлопця. Ставши письменником, Лепкий написав багато казок, навіть свою біографію він назвав «Казка мойого життя».

На моє глибоке переконання, якби зараз усі домовилися виконати заповіти князя Ярослава Мудрого, що він їх проголосив ще за старих часів, то у нас менше було б проблем у сьогоднішньому житті й держави, і родини, і школи зокрема.

Дванадцять років незалежності України, безумовно, вже мають позитивні наслідки у різних сферах нашого життя. Змінюється наша свідомість, набираючи рис високої духовності. Ми все частіше і сильніше відчуваємо себе українцями, з інтересом вивчаємо справжню історію, що тривалий час була закрита для народу, знайомимося зі своїми героями. Велику допомогу у цьому нам надають героїчні думи та історичні пісні — живі свідки подій минулого. Саме з цих творів і постає історія України, історія безперервної боротьби за волю. Татарські ординці, турецькі яничари, литовські феодали, польські пани — всі вони зазіхали на українські землі, намагалися підкорити наш народ.

"Красний Іванко і закляте місто" — це героїчно-фантастична казка. Такі казки прийшли до нас із сивої давнини. Характери позитивних героїв постають перед читачем через зіткнення з темними силами. Серед негативних персонажів — могутні змії, відьми, чорти, баба-яга, Ох, Кощій та багато інших представників темних сил. Всі вони зазнають неминучої поразки, бо справедливість не на їхньому боці. Проти них виступають герої, наділені неймовірною силою або надзвичайним розумом, а також хоробрістю, умінням терпіти знущання і тортури.

9 травня — день, який святкує, мабуть, увесь світ, уся планета Земля. 9 травня — найшасливіший день у житті багатьох, це день Перемоги. Наше покоління завдячує своїм життям тим, хто тоді, у далекі, але незабутні часи воював. Ми не бачили, не відчували того болю, що відчували вони. Ми не чули, як кричать люди, як розриваються бомби; ми не відчували того запаху, коли палили людей. Ті далекі часи — часи горя, втрат, хвороб.

У В. Стуса є прекрасні слова про поета: "Поет - це людина. Насамперед. А людина - це добродій". Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти - людина-добродій - мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами - вчинки, за ними - "дорога болю", невизнання, ув'язнення, брежнєвські табори. В. Стус мужньо переніс всі випробування долі і "в смерті повернувся до життя".

Василь Семенович Стус... Це ім'я довго замовчувалося: непотрібне воно було владі. Трагедія В. Стуса — один із тисяч кривавих злочинів сталінізму в його брежнєвських формах. Увесь творчий доробок письменника присвячений Україні. Любов до неї у поета була всеохоплюючою й такою могутньою, що майже не залишила місця для інших тем. Життя й творчість В. Стуса — це дорога через терни до зірок, і якщо ми сьогодні уявно пройдемо її стежками, то доторкнемося серцем до великої людської трагедії та водночас до високої вірності музі, ідеалові:

Кожний вид мистецтва прекрасний по-своєму, а ось поєднання їх здатне глибоко вражати нашу душу, викликати бурю емоцій. Література і музика завжди йшли поруч. Це дві галузі культурного життя народу, між якими існує особливо тісний взаємозв'язок. Підтвердження тому - наша пісня, слава про яку лине по всьому світу.

Однією з головних особливостей чудової поезії II. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його твори: поема — симфонія "Сковорода", фуга "Шуми, епоха наша!", реквієм "Похорон друга", "Дума про трьох Вітрів", "Пісня про гармонію", пісня-ноктюрн "Ви знаєте, як липа шелестить", вірші збірки "Сонячні кларнети", "Музичний ранок в консерваторії", кантата "Марії Заньковецькій".