Багато з нас, людей нового покоління, навіть і не знають, що означає слово колгосп. А це ж ціла доба в історії нашого народу, причому, чи не найтрагічніша. Сама по собі ідея колективних господарств непогана. Але за роки радянської влади вона зазнала такої трансформації, що перетворила людей на рабів, відбила у них любов до землі-годувальниці.
Євген Гуцало - лауреат державної премії. (Євген Гуцало - автор віршів, і оповідань, повістей та романів, у яких звучить любов до рідного краю, до природи, до людей. За збірку дитячих оповідань "Прилетіли коні" та за повість про дружбу українських дітей із узбецькою дівчинкою Саййорою письменника було відзначено найвищою премією у галузі літератури - Державною премією імені Т. Шевченка.)
В. Сосюра — поет-лірик, який глибокоемоційно, з високою художньою майстерністю відобразив багатство життя в його внутрішньому русі й розвитку. Поет немов пропускає через своє серце болі і радощі людей, і вони повертаються до нас у поетичних образах його віршів, несучи на собі відбиття творчої індивідуальності автора.
Видатний письменник-новатор Микола Вороний у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороний був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напрямку - символізму, бо його поезія - це надзвичайна музикальність, нові образи, нові мотиви.
Романтизм на теренах України має свої особливості. Провідну роль в українському романтизмі відігравали національно-народні традиції, переважали жанри і форми фольклорного походження, потяг до "природних" форм художнього мислення.
"Батьком українського театру" назвав Михайла Петровича Старицького Іван Франко, відзначивши його видатну роль у становленні й розвитку вітчизняної драматургії. В українському театрі М. Старицький був і драматургом, і автором, і режисером, і організатором театральних труп. Його перу належать п'єси, в основу яких покладено гострі соціальні конфлікти, характерні для пореформеної України: "Не судилось", "Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", "У темряві", "Розбите серце", "Талан".
Микола Хвильовий (1893—1933) є однією з найвизначніших постатей в українській літературі XX століття. Народився він на Харківщині в учительській родині. Характер і погляди письменника сформувалися за складних умов; бідування сім?, нескінченні пошуки роботи, окопи першої світової війни, грандіозні соціальні катаклізми в більшовицькій Україні, свідком і учасником яких він був. Свою літературну діяльність Хвильовий розпочав як поет.
І. "Русалка Дністрова" Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу "Русалки Дністрової" — першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі — народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого життя. Знайшлося і двоє вірних поборників ідеї Шашкевича — Яків Головацький та Іван Вагилевич. Разом вони стали до спільної праці і назвали свій гурток "Руською трійцею". На початку 1837 року в Будапешті вийшов альманах "Русалка Дністрова". Альманах складався з чотирьох частин. У першій частині було вміщено збірку українських пісень, у другій — оригінальні "складання" Шашкевича та його товаришів, у третій — "перероби", у четвертій — "старина".)
Пеpегоpтаємо стоpінки "Кобзаpя",знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли їх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в'яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко.
Часи змінюються, і ми змінюємося разом з ними. Приходять і відходять покоління, приносять нащадкам нові ідеї, які загалом творять суспільний прогрес. Причому ті надбання нагромаджуються за геометричною прогресією, цінності змінюються, як візерунки в дитячому калейдоскопі. За останні століття людина навчилася брати від природи стільки, що давно вже неспроможна підтримувати власну гармонію, в якій полягає її сила й унікальність. Лозунги типу "Після нас - хоч потоп" у котре далися взнаки, і - страхітливо виструнчилась траурна квітка Чорнобиля. Тисячі квадратних кілометрів чарівної поліської землі зазнали згубного впливу радіації. Уж та Прип'ять кишать гігантськими коропами та окунями, а чорнобильськими білими грибами восени 1986 року можна було нагодувати пів України. Складається враження, що природа просто-таки знущається з наших горе-селекторів.
