Поезія "Contra Spem Spero", назва якої у перекладі з латинської мови означає "без надії сподіваюсь", написана 19-річною Лесею Українкою. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично) чи перемогти. Поетеса не скорилася, вона вибрала другу пропозицію долі - стала на шлях боротьби за перемогу. У поєдинку з підступною хворобою, наперекір зловісним "осіннім хмарам" вона відчула жагучу потребу жити повноцінним життям. Ось чому такою зворушливою радістю струменять рядочки з листа до брата (відомого у літературі як Михайло Обачний): "Любий Миша! Я воскресла! От і знов беруся здіймати "сізіфовий камінь" догори!.. Позволь при сій нагоді навести тобі цитату з мого нового безнадійно-надійного вірша:
I. Багатовіковий досвід зарубіжної літератури. (Безперечно, драматургія Лесі Українки не постала на голому місць-Поетеса була добре обізнана в зарубіжній літературі. Мужні і ніжні постаті старогрецьких трагедій були їй дуже близькі. Наприклад, Кассандру вона зробила героїнею великої драматичної поеми, а в образі Іфігенії відбила свої почуття і становище людини, яку рятують добровільним вигнанням. Улюбленою героїнею Лесі Українки була Антігона, її риси позначилися на багатьох образах письменниці.)
Весна нікого не залишає байдужим. Весни чекають як дива. І в пам'яті зазвичай залишаються найбільше ті події, які відбувалися навесні. Розквіт природи після зимової сплячки, буйне цвітіння садів... Здається, що й у житті має щось статися, щось змінитися. Тільки не для дівчинки, прикутої хворобою до ліжка.
Леся Українка — геніальна донька українського народу, талановита поетеса, творами якої ми захоплюємося до сьогодні. Читаючи її твори, захоплюєшся мовою, образами, проблемами і їх авторським вирішенням, поетичністю. Мені подобаються всі твори Лесі Українки — вірші, поеми, драматичні поеми, елегії, пісні.
Треба зрозуміти мову неба, мову цієї одвічної книги буття. Треба знайти зорю, що світить саме для нас, таємничу зорю, яка має освітити шлях знеможеним і зажуреним. Тоді раби, які в пітьмі шукають вірної дороги, зможуть підвестися з колін і рішуче вирушити в путь. Якщо ж далекі й горді небесні світи шлють лише слабке проміння, чи не краще самим запалити ясну зірку, промені якої проріжуть темряву ночі? Мені здається, що саме так народилося в авторки відчуття досвітніх огнів, яке потім вилилося в поетичні рядки.
В історію української і світової літератури Леся Українка увійшла як неперевершений митець, перу якого належать яскраві поезії переважно громадянського, патріотичного звучання. Проте її творча спадщина багата справжніми шедеврами інтимної та пейзажної лірики. Позбавлена можливості грати на фортепіано і стати композитором через тяжку хворобу, вона передала всю музикальність своєї натури слову. Ось чому її вірші сповнені музикальної краси і співучості. У них звучать мотиви молодості й кохання, щирої дружби і палкої любові до рідної землі, захоплення природою і милування українськими краєвидами.
Поява колискових пісень — свідчення любові матерів до дітей. Прості й ніжні мелодії тихо линуть над колисками немовлят, захищаючи їх від усього лихого.
Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і постає лірична героїня її поезій жінкою гордою, з почуттям власної гідності; вона невтомна у праці й боротьбі. Її патріотизм - щирий, глибокий, що грунтується на оптимізмі, хоч нерідко їй доводиться "без надії - таки сподіватись" і "крізь сльози сміятись". У цьому - вся Леся Українка...
"Мистецтво - це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями і переживають їх". Чим же заражає поетичне мистецтво Ліни Костенко та Лесі Українки? Перш за все щирістю вислову, емоційністю, красою слова. Вражає також різноманітність тем та близькість мотивів у творчості цих двох жінок - великих українських поетес.
