Драматургія Лесі Українки — феноменальне явище в українській літературі: вона вражає новизною тем, гостротою соціально-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями і поетичною красою. Пристрасне заперечення всього ворожого, реакційного, закостенілого в житті, утвердження гуманістичних ідеалів ведеться в її творах з позицій неоромантизму, який намагався розширити права особистості, визволити її від тиску юрби. Творчість поетеси — якісно новий етап у розвитку української драматургії. За своїми ідейно-художніми якостями, рівнем мистецької досконалості вона є одним із найвагоміших здобутків всесвітньої драматургії.
Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов'язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів — драматична поема "Бояриня", яка була написана 1910 року, коли письменниця перебувала на лікуванні в Єгипті.
Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім — Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер - Новоград-Волинський) у дворянській сім'ї. Її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу «Киевская старина».
I. Історична основа драматичної поеми "Бояриня". (Леся Українка у поемі "Бояриня" показала драматичні події XVII століття, коли Україна переживала складний історичний період, який пізніше було названо Руїною. Після приєднання до Московії Лівобережна Україна переживала посилення колоніального закабалення, українці не хилили голови. Гетьман Дорошенко очолив боротьбу за визволення України з-під гніту, але й серед українців знаходились люди, які були готові коритися, хилити голову перед сильним сусідом.)
По-справжньому величним був життєвий і творчий шлях Лесі Українки — видатної української письменниці. На її долю припало багато випробувань, проте жодні не зруйнували її віри у життя, не змінили її прагнень та переконань, не зламали характеру цієї сильної жінки.
На початку двадцятого століття в українській літературі з’являється ряд творів з фольклорними образами, провідним з яких був образ рідної природи: М. Коцюбинський "Тіні забутих предків", О. Кобилянська "У неділю рано зілля копала", О. Олесь "Над Дніпром", Г. Хоткевич "Камінна душа". Очолює цей список один з найвидатніших поетичних творів нашої літератури — драма-феєрія "Лісова пісня", що належала перу Лесі Українки.
Вершинним твором Лесі Українки, своєрідною поетичною і філософською притчею про життя стала драма-феєрія "Лісова пісня". Історія написання цього твору нерозривно пов'язана з так званим грузинським періодом життя поетеси (1908-1913). За словами самої Лесі Українки, поштовхом до написання драми послужили спогади про рідну Волинь, її соснові ліси й урочища з глибокими чистими озерами, та невитравна ностальгія, яка постійно жила в душі поетеси на чужині. "Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними", — писала вона в листі до матері.
"Лариса Петрівна Косач. Леся Українка. Окраса і гордість української нації, одна із фундаторів нової української літератури. Одержима. Волинська Мавка українського мистецького слова. Славна драгоманівка, борець за емансипацію жінки. Наш патент на благородство перед Європою і світом. Класик української, всеслов'янської, європейської та світової літератури, геніальна поетеса і драматург, талановитий прозаїк і перекладач, учений — літературознавець і фольклорист — етнограф, публіцист, педагог, видавець, журналіст, поліглот, громадський діяч".
Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня" дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма - вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого.
I. Нова концепція людини. (Оригінальністю і художнім новаторством відрізня¬ється творчість Лесі Українки від своїх попередників. Головне — це створення нової концепції людини — сильної, незламної, мужньої).
