Богдан Сильвестрович Лепкий - уроженець с. Крегульці на Поділлі. (Народився 9 листопада 1872 року. Закінчив Бережанську гімназію, вишу освіту здобував у Віденському, Краківському та Львівському університетах, був професором української літератури. 1899 року переїздить до Кракова і постійно живе у Польщі.)
Богдан Лепкий. Це відновлене ім'я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки в наш час, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий — видатна постать в українській літературі. Богдана Лепкого ми з повним правом можемо назвати поетом, прозаїком, драматургом, критиком та істориком літератури. Але все-таки він відомий перш за все як поет. У його літературному доробку є більше десяти поетичних збірок.
У бережанській тихій стороні немає вже на горбі старої хати. І синьоокого, високочолого юнака вже немає. Пішов широким, гомінким шляхом у далекий світ. Відень, Вецляр, Берлін, Краків. Але в очах своїх проніс він блакить рідного неба, а в серці — велику, ніжну, все ще свіжу любов до народу. Від дитини жив серед нього і з ним, а до гробової дошки поклявся жити для нього.
Богдан-Ігор Антонич — неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв'язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття.
Кожна епоха несе з собою нові проблеми. Колись для українців було дуже важливо відчути себе вільними, побачити красу нового життя. У творі Олексія Коломїйця перед нами постають інші проблеми. Якою повинна бути справжня людина, що означають для кожного з нас родинні цінності, що таке підлість і чесність, що таке кохання і зрада... Драматург намагається дати відповіді на болючі питання, щиро бажаючи, щоб ми самі могли змінити своє життя, були здатні відповідати за свої вчинки, цінувати батьків.
Сучасність — це те, що відбувається зараз, що хвилює наших близьких, друзів, знайомих... Вирішити проблеми, які ставить перед нами сучасність, знайти себе і допомогти державі. Адже часто ми намагаємося вилізти за рахунок інших людей, забуваємо про чесність, байдуже нам до батьків і їхніх почуттів, а праця стає для нас справжнім покаранням. Олексій Коломієць у своїй п'єсі "Дикий Ангел" намагається вирішити проблеми сучасності, пропонуючи як приклад родину Ангелів.
Мені здається, кожен з нас повинен вирішувати проблеми сучасності, щоб разом нам вдалося хоч про деякі з них зовсім забути. Якщо ж ми просто будемо ними нехтувати, то цих проблем з кожним роком буде, все більше і більше, і врешті-решт у нас буде не життя, а суцільна проблема. Це, на мою думку, розумів драматург Олексій Коломієць, тому і написав п'єсу "Дикий Ангел", яка стала відтворенням наболілих проблем сучасності, зокрема відносин між старшим і молодшим поколінням.
Є письменники, твори яких змушують замислитися над складними і хвилюючими проблемами життя, незалежно від того, коли були написані. Є вічні проблеми, до яких письменники звертаються знову й знову. Такою, на мою думку, є проблема виховання і взаємин між батьками й дітьми.
Борис Грінченко розпочав свою творчу діяльність за тих часів, коли свідомих культурних українських сил було дуже мало. Письменника називали "справжнім апостолом українського націоналізму", "голосом совісті українства", який дуже виділявся своїм "болісно загостреним чуттям національної і соціальної кривди". Так писали про Грінченка видатні культурні діячі уже після його смерті. А за життя його дуже часто критикували. Єдине, що не викликало нарікань, — це його етнографічна діяльність.
Борис Ілліч Олійник народився 22 жовтня 1935 року в селі Зачепилівка на Полтавщині. Батько поета — Ілля Іванович — працював шахтарем, інструктором райкому та редактором районної газети. Добровольцем пішов на фронт у 1941 і загинув у 1943 році. Перший вірш п'ятикласника Бориса Олійника був надрукований у районній газеті 1948 року, де він і почав працювати з восьмого класу.
