Нечуй-Левицький... Чи знайдеться в Україні людина, яка не чула цього імені? Мабуть, ні! Велика творча спадщина Івана Семеновича багатопроблемна, а одне з почесніших місць посідає соціально-побутова повість "Кайдашева сім'я". У конкретних яскравих епізодах письменник довів, що в умовах капіталістичної дійсності спотворюються людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення через бездуховність та егоїзм селянина, для якого головним стає власність.
3 великою майстерністю показав І. С. Нечуй-Левицький життя в селі після реформи 1861 року, викривши причини непорозумінь і сварок у родині Омелька Кайдаша.
Марко Вовчок вивчала життя кріпаків, безпосередньо спілкуючись із ними. Ці зустрічі й розмови викликали в письменниці жагуче бажання розповісти правду. Особливо цікавило Марка Вовчка безправне становище жінок-селянок.
Дитинство... Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому.
Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX —- початку XX століття.
Леся Українка... Її ім'я золотими літерами закарбувалося на скрижалях нашої літератури, нашої історії. Ми споруджуємо їй пам'ятники, будуємо меморіальні комплекси, влаштовуємо урочисті концерти на її честь і не підозрюємо, що дух її завжди присутній серед нас. Жінка-борець, жінка, яка «в серці має те, що не вмирає».
Немає жодної людини, яку б з дитинства не чарувала народна пісня. Починаючи від материних колискових, вона сповнює наше життя ніжністю, розповідає про історію народу, відкриває перед нами світ.
Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву "думка" або "думи мої". Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і "сумними рядами".
Кохання... Велике, світле, щире, самовіддане, сповнене краси, чару... але із самого початку приречене... Мало хто з письменників-чоловіків зміг змалювати це найпотаємніше почуття з такою силою.
У повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинський ставить ряд гострих питань філософського складу: істинна краса, сенс людського буття, потенціальні можливості народу-творця, морального життя як природного стану людини. Отже, це книжка не тільки для розваги. За зовнішніми окрасами (історією щирого кохання, мальовничими карпатськими пейзажами) прочитується глибинний філософський зміст.
