Уся творчість письменника І. Багряного — це утвердження українського оптимізму: "Ми є. Були. І будем ми!" Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії.

Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип'ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина — мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана Багряного "Тигролови".

Роман І. Багряного "Тигролови". (Роман написано 1944 року, в основу покладено автобіографічні події: відбування заслання на Далекому Сході, Григорій Многогрішний має багато багрянівських рис характеру.)

Богдан-Ігор Антонич — поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку — захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше — новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що доля відмірила йому зовсім коротке життя — 28 років. Написані вже більше півстоліття тому твори Б.-І. Антонича сьогодні підказують нам замислитися над тим, що є людина, як їй слід жити, співіснувати з природою, бо людина, на думку поета, — невід'ємна частка багатющого навколишнього світу.

Богдан-Ігор Антонич — поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку — захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше — новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що доля відмірила йому зовсім коротке життя — 28 років. Написані вже більше півстоліття тому твори Б.-І. Антонича сьогодні підказують нам замислитися над тим, що є людина, як їй слід жити, співіснувати з природою, бо людина, на думку поета, — невід'ємна частка багатющого навколишнього світу.

"Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу", — сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича — цілісний, складний і цікавий світ людини, котра за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле життя.

Доба давньої української літератури позначилася підвищеним інтересом до історії, певною навіть її романтизацією. І це не дивно, оскільки доба козаччини була чи не найяскравішим періодом української історії, часом піднесення національного духу, історичного розквіту, часом мужніх та прекрасних людей.

Іван Вишенський - трохи загадкова і незвичайна особистість у літературі не тому, що такі скупі відомості про нього лишилися, а тому, що він хоча сам належав до церковників, так палко, так пристрасно виступив проти церковного устрою, де віра в Бога була другорядною. Він у своїх творах розмежував такі речі як віру, Церкву Божу та церковні храми та служителів. Він виступив проти тих, хто взяв на себе тлумачення Слова Божого як єдино правильного, хто судив людей і засуджував їхні вчинки всупереч Божим настановам.

Іван Вишенський народився в ЗО—40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. У 70—80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем.

I. І. Вишенський - видатний представник полемічної літератури. (І. Вишенський - найвидатніший письменник-полеміст XVI-XVII століть, суворий викривач соціальної несправедливості.)