Найбільший твір Панаса Мирного, роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", спочатку задумувався як повість "Пропаща сила", але пізніше під впливом брата — Івана Білика — письменник доповнив і дещо переосмислив свій первинний задум. У результаті перед читачем постає широке тло дії —. історія України на прикладі села Піски, а на цьому тлі показане життя головного героя, Чіпки Вареника, характер і свідомість якого формувалися під впливом різних чинників. Ставлення до нього може бути неоднозначним: хто він — вбивця, п'яниця та розбишака чи борець за справедливість?
Перший в українській літературі соціально-психологічний роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" був написаний Панасом Мирним у 1875 роді, надрукували його в 1880 році в Женеві. В романі подано широку панораму селянського життя пореформених часів — так званого періоду "голодної волі", коли селянам начебто "дали волю", та не дали землі.
У романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" зображено життя народу і його боротьбу за своє право бути вільним. В основу роману було покладено історичні факти. Панас Мирний використав розповідь про Василя Гнидку, який, на думку автора, є "безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побуту, пригніченого усяким панством".
Панас Мирний -— один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" був одним із Перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого — повість "Чіпка".
Соціально-психологічний роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", що спочатку мав назву "Пропаща сила", належить перу двох авторів — Панаса Мирного та Івана Білика. Цей роман є одним з найвизначніших творів української реалістичної літератури, в якому на тлі суспільно-історичних подій відтворено трагедію чутливої душі і сильної натури, що поєдналися в образі головного героя Чіпки Варениченка.
Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні» мав ще одну назву — «Пропаща сила». Ця назва цілком виражала авторську ідею. «У ній — роздуми художника про нереалізовану, «пропащу силу» людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, але яка так і не розкрилася...», — писав О. Гончар. Ще до виходу роману Панас Мирний говорив про прототип головного героя, що він — безталанна дитина свого віку, скалічений виводок свого побиту.
Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв'язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка — злочинець чи жертва суспільства?
Головними героями твору В. Барки "Жовтий князь" є селяни — родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману — голод тисяча дев'ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але його герої все ж таки не позбавлені людських цінностей.
Багата й різноманітна усна народна творчість. Але яскравою зіркою виділяються у ній балади — один із улюблених видів словесної творчості українського народу. У них майстерно розкривається поетичний світогляд нашого народу, його міфологічні уявлення, світ його загадкової фантазії і розуміння природи. Вони відзначаються виразною драматичною напруженістю, відображають фантастичні і трагічні події з життя.
Із великим напруженням прочитала нещодавно відомий роман Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". До глибини душі вразила мене трагедія Чіпки - головного героя твору. З перших сторінок роману письменник докладно змальовує привабливу зовнішність Чіпки, його внутрішні якості. Уже портретна характеристика героя, такі виразні деталі, як "гострі очі", "бистрий як блискавка погляд", виявляє основні риси вдачі Чіпки: сильну волю, рішучість і безстрашність у здійсненні своїх намірів. "Ним світилася якась незвичайна сміливість і духовна міць, разом із якоюсь хижою тугою". І ці риси характеру героя розкриваються в дії, в гострому соціальному конфлікті з конкретними носіями соціального зла.
