Роман "Сад Гетьманський" автобіографічний, події, описані у ньому, відбуваються на території Сумської та Харківської областей. Однак, було б великою помилкою ототожнювати головного героя Андрія Чумака з самим Іваном Багряним. Даний роман є зразком синтезу двох стихій — розкутої творчої уяви, з одного боку, і переобтяженості надмірними деталями із власної тюремної практики. Боротьба двох начал — художнього й публіцистичного — часто перешкоджало Багряному, а тому роман має дещо документальний характер.
Роман "Сад Гетьманський" автобіографічний, події, описані у ньому, відбуваються на території Сумської та Харківської областей. Однак, було б великою помилкою ототожнювати головного героя Андрія Чумака з самим Іваном Багряним. Даний роман є зразком синтезу двох стихій — розкутої творчої уяви, з одного боку, і переобтяженості надмірними деталями із власної тюремної практики. Боротьба двох начал — художнього й публіцистичного — часто перешкоджало Багряному, а тому роман має дещо документальний характер.
Коли з тривогою і захопленням читаєш сторінки біографії Івана Багряного і тихою нечутною ходою бредеш вулицями Харкова повз "фабрику-кухню" - в'язницю по вулиці Чернишевській, а потім уява переносить нас у табори Далекого Сходу, і радієш, що в'язень тікає із заслання і повертається до рідної Охтирки; але за доносом його знову заарештовують і відправляють до харківської в'язниці на Холодній Горі, де письменник перебуває понад два роки, а з них 83 дні - у камері смертників, то мимоволі розумієш, які події і факти лежать в основі роману "Сад Гетсиманський" - реальні, конкретні, автобіографічні.
Іван Багряний увійшов в українську літературу не тільки своїм напруженим, емоційним стилем художньої мови, не тільки сміливістю своїх думок та безкомпромісністю їх викладу, коли йшлося про правду та про совість автора, але й тим, що розвинув новий жанровий різновид у нашій літературі — пригодницький роман.
Восени 1932 року Іван Багряний опинився у слідчому ізоляторі НКВС. Вирок — заслання на три роки до північної частини Далекого Сходу. Серце справжнього українця не витримало розлуки з рідною землею, Іван Багряний рушив на захід, та доїхав лише до Томська. Знову арешт, суд і знову вирок: за втечу — три роки ув'язнення, які письменник провів у Байкальсько-Амурському таборі. І року не був на волі, як, звинувачений у зв'язках із терористами, опинився у слідчому відділі Харківської холодногірської тюрми. Слідчі органи так і не змогли довести штучно надуманої вини Івана Багряного.
1882 рік... З кількох губерній селяни зібралися в Одесі, звідси їх везтимуть пароплавом на нові землі, у новий, ще нікому не відомий край. Важкий морський шлях чекає на сміливців: через Індійський океан аж до гирла Амура. Але нічого не поробиш, жити в Україні немає ніякої можливості: землі не вистачає, волі, яку так усі люблять і цінують, нема. Отож...
Якщо пошукати в українській літературі образи дівчат, схожих на Наталку з роману І. Багряного, то навряд чи можна знайти їх багато. Лише, мабуть, Мавка з "Лісової пісні" така ж дитина лісу, як і Наталка Сірко. Автор навіть порівнює свою героїню з Мавкою. Вони обоє живуть у лісі, не контактують з "цивілізованим" світом, обоє здатні принести себе в жертву заради коханого. Але героїня Багряного має свої відмінності. Вона життєлюбна, рішуча, смілива, вольова, вона — господар своєї волі.
Про кохання написано тисячі книг. Здавалося б, уже нічого нового про нього не скажеш. Але через неповторність людських характерів і особистостей воно кожного разу дає новий сюжет, нову небачену картину життя.
Дивовижна та складна доля в українського письменника Івана Багряного. Йому судилася жорстока боротьба з владою, щоб привернути увагу світової громадськості до справжнього становища людини в СРСР. Роман "Тигролови" став ще одним кроком Багряного на шляху до розкриття правди.
Іван Багряний, письменник, на чию долю випало тяжке життя у вирі подій пореволюційних десятиріч, використав біблійні сюжети для розкриття психології своїх героїв у досить несподіваному контексті: християнські ідеали, цінності — й епоха сталінських таборів, "арештів, нічних допитів, безпідставних звинувачень... Своєрідне поєднання двох полюсів світовідчуття письменника — віра і кров, добро і зло — породило такий неперевершений своєю трагічною правдивістю й психологічною наснаженістю роман, як "Сад Гетсиманський".
