Четвер, 10.07.2025, 22:49
Вітаю Вас Гість | RSS

Твори на підмогу!

Збірник творів

Головна » Українська література

У категорії матеріалів: 3577
Показано матеріалів: 3441-3450
Сторінки: « 1 2 ... 343 344 345 346 347 ... 357 358 »
Тільки той, хто не байдужий; тільки той, хто ладен на весь світ кричати про нечуване лихо, що навалилося на Україну, може стати поруч із Іваном Багряним. Цю думку підтверджує Ю. Шерех (Шевельов): "Багряний - людина, чиє життя і творчість, - одне уперте й героїчне, велике ні: ні - русифікації, ні - цензурі, ні - безправ'ю, ні - нелюдяності і тисячі менших ні, пронесені й стверджені крізь тортури й фронти, крізь подвиг праці й працю подвигу". Тільки самовідданий, до кінця вірний своєму письменницькому обов'язку, тільки такий творець міг за 14днів написати вражаючий пригодницький роман "Тигролови" (перша назва "Звіролови"). На літературному конкурсі у Львові розділив перше місце з повістю Т. Осьмачки "Старший боярин".

В українській літературі немає такого письменника, у творчості якого не була б змальована Україна: її природа чи то історія, народ, або його побут та культура тощо. Образ України присутній і в романі Івана Багряного "Тигролови", але змальовано його дещо по-новому, нетрадиційно.

Роман І. Багряного "Тигролови" написано 1944 року в Німеччині. Це був перший прозовий твір, написаний в еміграції, який розповів про страшні часи сталінщини, радянську систему влади.
В основу роману покладено події тих часів, коли автор перебував на засланні на Далекому Сході. Сюжет твору побудований на "полюванні" майора НКВС Медвина за гордим хлопцем з України Григорієм Многогрішним. Доля Григорія - це напружена, гостросюжетна розповідь автора.

Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виховати у собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі - Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману "Тигролови". Трапляється, що часом епоха не цінує геніїв за життя. Якась жорстока закономірність: час нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що сам він і його доробок - безсмертні, схиляється у пошані й каятті.

Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного "Тигролови". Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний?

Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів та дочок. Страхітливі картини життя описує в своєму романі "Тигролови" Іван Багряний, намагаючись донести правду до нащадків.

Страшною, кривавою була історія нашої Батьківщини; чомусь увесь час хотіли її поневолити іноземні загарбники; чомусь протягом майже усіх часів свого існування їй доводилося відстоювати свої права, піклуватися про своїх дітей — українців. Кидало їх від одного пекла до іншого, мовби випробуючи на міцність духу та силу волі. І у романі Івана Багряного "Тигролови" не обійшлося без спогадів про страшні роки голодомору, про страшні табори, про страшну розпуку і страшний плач.

Іван Багряний з тих письменників, що відчули на собі весь жах репресій, катувань, фізичних та моральних знущань. Щоб нарешті позбавитися гнітючої атмосфери підневільного життя, звільнитися від страшних спогадів, він емігрував з України. І саме там, в еміграції, йому вдалося написати неперевершений за правдивістю роман "Тигролови", чи не найпершу чесну розповідь про сталінські концтабори.

"...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон", — таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного "Тигролови". Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в'язнів на каторгу, з якої немає повернення...

"...Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум'ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон." Так починається роман Івана Багряного "Тигролови". Страшний дракон — це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина "звивається над прірвами", входить у тунель, "як вогненноокий хробак", "зойкає несамовито" і летить, летить, летить...

Меню сайту
Пошук