В. Сосюра — поет-лірик. Його твори вражають витонченістю почуттів, які сповнюють серце автора і передаються читачеві. Ще недавно він жив серед нас, любив свій народ, рідну Вітчизну, оспівував їх у віршах і поемах, які залишив нам як найцінніший скарб.
В. Сосюра — поет-лірик. Його твори вражають витонченістю почуттів, які сповнюють серце автора і передаються читачеві. Ще недавно він жив серед нас, любив свій народ, рідну Вітчизну, оспівував їх у віршах і поемах, які залишив нам як найцінніший скарб.
"Люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай", — написавши колись ці слова, Володимир Сосюра вже ніколи не відступався від них. Вони стали девізом його життя і творчості. Поет палко любив свій рідний край. Віддавав себе всього Україні, а натомість брав у рідної землі натхнення й віру, мужність, міць та силу, щоб творити "пісні солов'їні" задля неї самої.
Українське січове стрілецтво, яке зародилося перед Першою світовою війною на західноукраїнських землях, вписало героїчну сторінку в історію України. Разом із січовими стрільцями з'явився цілий пласт української пісенної культури. Ха¬рактерна ознака стрілецьких пісень — їх патріотичність.
Володимир Сосюра — співець глибоких почуттів людини. Його інтимна лірика — це бездонне джерело красивих і ніжних почуттів, висловлених у прекрасній поетичній формі. Такі почуття збагачують людину, окрилюють, підносять на вищий щабель духовності. Щирість, задушевність, яскрава, емоційно наснажена образність, оспівування найяскравіших миттєвостей людського буття — такі основні риси ліричних поезій В. Сосюри.
Друга світова війна. Палають міста і села. Фашист плюндрує нашу священну землю. У цю добу лихоліття і героїчного подвигу народу Тичина проголосив: "Перемагать і жить!" Поезія Тичини теж воювала, мстила, ненавиділа, мобілізовувала, окриляла. Назва книги "Перемагать і жить!" (1943) — влучне визначення помислів і дій народу в роки війни: подолати ненависного ворога, жити й процвітати нашій Батьківщині!
Його життя пройшло "у вічному вигнанні": Німеччина, Польща, Канада. Та де б не був, думки були на Україні. Його увагу привертала Східна Україна (У. Самчук — виходець з багатої волинської родини), Україна, як він говорив, Скрипника та Хвильового. "Мене,— згадує письменник,— тягнуло туди багато магнітів, а головне — моє нестерпне, безупинне бажання писати".
"Сто тисяч" — найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне — показ руйнування людської особистості під впливом грошей).
Михайло Коцюбинський — видатний письменник, гуманіст, дослідник і неперевершений майстер слова. Він був справді природженим художником, "який має трохи інші очі, ...і носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку... і перетворює в золото чорні закутки мороку".
Діти війни. Скільки випало на їхню долю! Поневіряння, голод, холод, втрата близьких і рідних. І все це вони змушені були витримати, перенести, всім переболіти, передчасно розлучившись із найкращою порою життя —- дитинством. Війна зробила їх дорослими. Страшним вогняним смерчем прокотилася Друга світова війна по Україні. Сотні знищених міст і сіл, зруйнованих заводів і фабрик, шахт, мільйони загиблих. Поля, засіяні замість жита й пшениці залишками снарядів і бомб.
