I. Поезія Лермонтова — відповідь на запити часу, відбиток стану російської суспільної думки періоду реакції.

Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і першовідкривачів.

I. С. Єсенін — великий російський поет.
II. Краса природи і людини у віршах Єсеніна.

Справжнього поета можна порівняти з натягнутою струною на скрипці буття. Дотик - і заспіває, заплаче душа поета. А людям залишаються вірші...

Є у німецького поета Генріха Гейне чудові філософські слова, які визначають місце поета у Всесвіті: "Увесь світ надірваний саме по середині. А оскільки серце поета — центр світу, то за нашого часу воно теж має найболючішим чином надірватися. У моєму серці пролягла велика світова тріщина". Ця тріщина час від часу кровоточила, однак не заважала поетові створювати поетичні шедеври, якими зачитувалися його сучасники і на які писали музику найвідоміші композитори.

I. О. Купрін — співець піднесеного кохання (автор повістей "Олеся", "Суламіф", "Гранатовий браслет"; протест письменника проти непристойності й цинізму буржуазного суспільства, продажних почуттів, проявів "тваринних" інстинктів; пошуки надзвичайних за красою і силою прикладів ідеального кохання).

I. Роман Достоєвського "Злочин і кара" — один із видатних творів світової літератури (це "енциклопедія життя Росії 60-х років"; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди).

Приблизно із середини XII століття в Європі поволі набирає розвитку новий культурний рух — Відродження, або Ренесанс. Біля першовитоків цього руху стояв Данте Аліг'єрі. Деякі історики літератури вважають його водночас останнім представником середньовіччя і першим з титанів Відродження.

Твір Роберта Бернса "Чесна бідність" здобув велику популярність серед чесних, працьовитих людей, тому що він описує їх життя, прагнення, бажання. Життя - бідне, але гідне називатись життям людини, прагнення - прості, але водночас важливі для всього людства: братерство, шляхетність, бажання - непримхливі, суто духовні, але по-справжньому людські.

Ернест Хемінгуей прожив лише 62 роки, але його життя було наповнене пригодами і боротьбою, поразками і перемогами, великою любов'ю і виснажливою працею. Він був завзятим мисливцем і рибалкою, брав участь у найризикованіших пригодах і найзухваліших дослідженнях. Його герої були схожі на нього: сміливі, енергійні, готові до боротьби.