"Україна в огні" —це чесна неприхована правда про перший етап Другої світової війни. Пишучи цю кіноповість, Олександр Довженко виявив таку непритаманну радянським письменникам тієї доби правдивість, таку безкомпромісність, що твір його прозвучав, неначе вибух, уперше в радянській літературі піддавши сумніву безгрішність "сталінського соціалізму". Режим не змусив чекати нищівної реакції, і вже у 1944 році відбулося засідання Політбюро ЦК ВКП(б) з таким порядком денним: "Про антиленінські помилки й націоналістичні збочення в кіноповісті О. Довженка "Україна в огні".
Світова слава прийшла до О. Довженка одразу після появи його перших кінострічок. Започаткувавши новий напрям у кіномистецтві, він увів нові прийоми вираження думки на екрані. О. Довженко справив великий вплив на розвиток світового мистецтва кіно. Його шукання і відкриття діставали розвиток у різних напрямах кіномистецтва, лягали в теоретичне підґрунтя різних кіношкіл і кіноперіодів.
Світанок. Жнива. Разом з сонцем підіймаються люди. Рано на селі починається праця, та не просто так починається, а з піснею. Бо співаючи, легше працювати, це відомо всім. Та ось скінчилася робота. Відпочивають — і знову з піснею. Десь там, серед берізок, голосно співають дівчата, із-за велетнів-дубів могутнім басом їм вторять парубки. Ллється пісня, причому так, що ноги й руки наче самі так і стрибають, просяться в танок. Та це десь в одному кутку, а в іншому можна почути, як мати, годуючи дитину, з ніжністю співає колискову.
Коли я побачив назву повісті Анатолія Дімарова «Блакитна дитина», то трохи здивувався. Дійсно, хіба може дитина бути блакитного кольору? «Мабуть, фантастика», — подумалося мені. Але насправді виявилося, що цей твір — чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослої людини про своє дитинство. Коли син письменника приходить додому із двійкою чи зауваженнями вчителя в щоденнику, то бабуся та мати, дорікаючи йому, з «виховною метою» розповідають, яким слухняним та розумним ріс батько хлопчика.
Дуже часто батьки, щоб виховати нас чемними, добрими та порядними, ставлять у приклад зразкову поведінку інших або самих себе. Роблять вони це з найщиріших міркувань, іноді не замислюючись, що їхнє янголятко не зможе захистити себе в якихось складних ситуаціях.
Багато пісень і віршів складено про людське серце. Кожен знає, що воно може любити, ненавидіти, хвилюватися, страждати, співчувати. Ще серце здатне вміщувати і любов, і ненависть одночасно.
1. Письменницький хист А. Дімарова. (Здібний хлопець писав вірші і прозу ще в шкільні роки. Потім була війна, поранення, нові випробування. Служба в армії, робота в газеті. На цей час припадає початок його творчої діяльності, публікація першого твору "Гості з Волині".)
Велике щастя для людини - користуватися благами природи, насолоджуватися її красою. Здавалося б, життя скрізь прекрасне. Але звідки ж тоді береться жорстокість, бездушність, підлість? Охороняти ліси, гаї, сади - зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало.
Євген Гуцало - лауреат державної премії. (Євген Гуцало - автор віршів, і оповідань, повістей та романів, у яких звучить любов до рідного краю, до природи, до людей. За збірку дитячих оповідань "Прилетіли коні" та за повість про дружбу українських дітей із узбецькою дівчинкою Саййорою письменника було відзначено найвищою премією у галузі літератури - Державною премією імені Т. Шевченка.)
