"Зачарована Десна" як сповідь душі О. Довженка (план).
1."Зачарована Десна" — автобіографічний твір (у ньому письменник пригадує веселі і сумні, сонячні і похмурі сторінки свого дитинства):
а) щирість, ліризм та задушевність повісті (всі події проходять через призму оцінки їх малим Сашком. Описуючи своє дитинство, Довженко з любов'ю згадує свою родину і просто хороших людей, що, як і його батько, рятували селян від смерті, від повені, від лиха);
б) український гумор — необхідний елемент ліричних описів.
2. Роздуми про людину праці (її долю, про покликання митця, витоки патріотизму, про рідну природу; з неприхованою любов'ю звертається автор до річки і свого дитинства: "Далека краса моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, пив у незабутні роки твою м'яку, веселу сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висотах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і сказання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перевернутому небі...")
3. "Зачарована Десна" — задушевна лірична сповідь ("по вінця напоєна любов'ю до рідного краю, до трудового народу, до України з її великим, але скорбним минулим, з її великим і радісним майбутнім" (М. Рильський "Олександр Довженко").
