За часів козацьких походів зародилися нові народні пісні, відомі під назвою дум. Думи захоплювали навіть чужинців вірністю зображення, глибиною почування, силою вислову та красою. З самого початку новий вид пісень був тісно пов'язаний із козаччиною, воєнними походами і пригодами окремих персонажів. Це був новий ступінь у розвитку української лицарської творчості. Це був поетичний літопис козацького життя, бурхливого й широкого, як море.

Якщо "Енеїда" І. Котляревського була першим твором нової української літератури взагалі, то "Наталка Полтавка" ввійшла у літературу як перший драматичний твір і була одразу ж оцінена театральними діячами, у тому числі відомим російським актором М. С. Щепкіним і близьким до театру великим українським композитором М. Лисенком, що написав до неї музику. З 1819 року ця п'єса не сходить з театральної сцени й досі користується успіхом. То в чому ж секрет успіху?

Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення у багатьох творах світової літератури. Адже Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати те чи інше, боротися зі Злом чи приймати його під личиною Добра. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи здається, що цю межу можна провести, покладаючись на власне сумління: чини так, як серце велить. Але ж серце - це не лише почуття, це й відповідальність перед іншими людьми, перед власним сумлінням.

Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника «Дивак». Мені одразу здалося, що з'явився у мене новий друг — щирий, добрий.

1900 року І. Франко опублікував повість "Перехресні стежки". Саме в ці роки він розгорнув боротьбу за реалістичну і народну літературу, за реалізацію її мети - служіння інтересам народу. Література повинна порвати із схоластичністю і шукати нових доріг, більш природних і відповідних самому життю. Саме таким новатором і став І. Франко в ідейному змісті твору. Він не ідеалізує сільське життя, а показує страждання, голод, нові форми експлуатації галицького селянина.

Вічні теми кохання і зради знайшли своє втілення в багатьох творах світової літератури, бо таким є життя у його найрізноманітніших проявах. Бо Добро і Зло теж живуть поряд, і кожній людині Бог надав можливість обирати те чи інше, боротися зі Злом чи сприймати його під личиною Добра. Кажуть, що бувають у житті такі ситуації, коли немає чіткої межі між Добром і Злом. Інколи здається, що цю межу можна провести, покладаючись на власне сумління: чини так, як серце велить. Але ж серце - це не лише почуття, це і відповідальність перед іншими людьми, перед власним сумлінням.

Бажаючи порадувати і розважити власних дітей, Іван Франко свого часу спробував себе і в ролі казкаря. Особливо багато у нього казок про тварин. Франко знав, що діти «люблять звірів, особливо коли ті звірі в байці починають говорити, думати і поводитися як люди». У казці «Фарбований Лис» він розказав про героя, який волею випадку набув незвичайного вигляду і оголосив себе посланцем святого Миколая на землі.

П. Тичина — відомий український пост — дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш "Хор лісових дзвіночків".

Якби сталася така уявна нагода, то я не запитував би про підводний човен і першу ракету. Я б запитав про інше. Я прочитав багато легенд про відважного отамана, і ось що мене зацікавило. Козацький ватажок Іван Сірко вважався нездоланним, бо його ні куля не брала, ні шабля.

Найчільніше місце у творі займає інша проблема літератури — митець і народ, митець і суспільство. Головна героїня роману Маруся Чурай цілком справедливо показана Ліною Костенко як геніально обдарований митець, як один із творців українських пісень, що набули найширшого розповсюдження і принесли всесвітню славу нашого народу, у часи, коли жила Маруся Чурай, українська писемна література через певні умови була ще слабко розвинутою. Проте народ мав своїх митців, які були його голосом, його душею.