М. Рильський надавав проблемам мови великого значення впродовж усієї творчості. Він був надзвичайно вимогливий до мови власних творів, невтомно працював над збагаченням свого поетичного словника. Поет закликав своїх сучасників боротися за чистоту і збагачення україн-ської мови. Прикладом такого звернення є вірш "Мова", в якому поет з великою ніжністю і любов'ю говорить про мову. Вона звучить для поета як пісня океану. Мова рідного народу глибока у своїй мудрості. Як тонкий знавець мовних проблем, М. Рильський вважає, що у народу, його поезії, розмовній мові треба шукати джерела нового наповнення літературної мови [цитата].
В останні роки набуло поширення словосполучення "екологія душі". Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення?
Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст.
"Третє цвітіння" М. Рильського — явище, унікальне в нашій літературі, — об'єднує чотири збірки поета "Голосіївська осінь", "Зграя веселиків", '"В затінку жайворонка", "Зимові., записи".
За значенням свого художнього внеску Максим Рильський посів в українській поезії одне з перших місць після І. Франка та Лесі Українки. В історію української літератури він увійшов як неперевершений майстер художнього перекладу, дослідник фольклору, мистецтвознавець, мовознавець.
У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього "чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя". Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь:
Від поезії М. Рильського "Яблука доспіли" віє світлим смутком, печаллю розлуки. Але все одно мотив життєдіяльності, гармонійного єднання людини і природи домінує:
Максим Рильський - видатний поет, перекладач, ніжний лірик, громадський і культурний діяч нашої Вітчизни - відомий не тільки в Україні, але й далеко за її межами.
Ігор Римарук — один із чільних поетів-модерністів нинішнього покоління — відомий як засновник (разом із 10. Покальчуком та Ю.Андруховичем — це ініціативна група) літературної майстерні «Пси святого Юра» (1994), до якої належали, окрім згаданих, В. Герасимюк, В. Медвідь, В. Неборак та О. Ірванець. Пізніше І. Римарука було обрано віце-президентом Асоціації українських письменників (АУП). Діяльність АУП — це є певна опозиційність до СПУ, члени нової організації проголосили свої основні критерії: подолання колоніального синдрому в українській літературі, фаховий рівень, відкритість світогляду.
