Твори Василя Стефаника особливі. Кожен вражає своїм трагізмом, у кожному чиясь важка доля, частіше — чиясь загибель.. Письменник з Галичини правдиво змальовував життя своїх земляків, пригнічених і знедолених, страждав разом із своїми героями, мріяв про їхнє краще майбутнє. Хоча в багатьох із них цього майбутнього вже не буде. Так, наприклад, як у Івана Дідуха з новели "Камінний хрест".
Кінець XIX століття... Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах?
Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник — один із найвідоміших новелістів світу — жив і творив для народу. Тому його твори — документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: "Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена". У творах Стефаника, у цих "золотих жнивах", відбились людські муки, розпач і страждання. Найближчою йому була тема селянського буття.
Василь Стефаник — трагік у сприйнятті життя, стиль його творів гранично напружений, рельєфний, ніби біль, що вилився в слова. Ці характерні риси його творчості притаманні й відомій новелі «Камінний хрест», яку сам автор називав своєю «сердечною роботою».
Кінець XIX століття... Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах?
Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник — один із найвідоміших новелістів світу — жив і творив для народу. Тому його твори — документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: "Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена". У творах Стефаника, у цих "золотих жнивах", відбились людські муки, розпач і страждання. Найближчою йому була тема селянського буття.
Новели В. Стефаника — це маленькі шедеври, у яких зважене кожне слово. У щільних, як кам'яні брили, рядках проглядає народне безталання та бідність. Твори, напоєні кров'ю серця, увібрали в себе любов і ненависть, одвічну жагу щастя і одвічну тугу через його недосяжність.
Розпочати свій твір я хочу спогадами про зустріч Василя Стефаника і Гната Хоткевича. Якось письменник-новеліст запитав письменника-романіста: Як ви можете так багато і легко писати? Хоткевич відповів: "Бачите, така несправедливість на цьому світі. Вам досить написати кілька сторінок, щоб сказати, що ви маєте талант, а мені треба — цілу книжку".
Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ.
