Поля, ліси, луки, річки, озера, люди, тварини, квіти і птахи — все це природа, яка навколо нас. Вона дуже цікава і красива. Щоб не загубити цю красу, треба охороняти і зберігати природу. Щоб були ліси, не треба шкодити деревам. Щоб була риба, треба берегти ріки, моря та озера. Берегти природу — це означає берегти Батьківщину. Ось що було взимку. У
Завтра в мене день народження — моє найулюбленіше свято! Я з нетерпінням чекав його цілий рік. Зазвичай мої батьки дарували мені щось цікаве: конструктор, книжку з казками і яскравими малюнками, а одного разу подарували... маскарадний новорічний костюм. Я на свято Нового року був котом Базиліо! Кумедний я мав вигляд! А як весело було!
Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу.
Перше, що згадується з цієї теми - слова Максима Горького: "Всім найкращим в мені я зобов`язаний книгам". Може, це й перебільшення. Тим більше що його трилогія "Дитинство. Юність. Мої університети" демонструє широкий досвід, взятий ним саме з повсякденного життя. А Євген Плужник і взагалі написав:
Скільки я себе пам'ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: "Чому Диня? Хоча б Деня". Але залишалося звичне: "Диня".
Ми з Андрієм — друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, але ми навчилися швидко забувати образи.
Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний.
Я дуже люблю читати книжки, мама казала, коли я ще був у другому класі, що я — не дуже сучасна дитина, бо мене важко було відірвати від книжки, а не від «мультика». Ось саме із книжок я найперше довідався, що таке справжня дружба, у цьому мені допомагали твори Григора Тютюнника, Михайла Стельмаха, Марка Твена, Фенімора Купера, Михайла Зощенка, Антона Чехова.
Я, праця, суспільство... Праця людини приносить суспільству матеріальне і духовне багатство, а людині дає поетичне натхнення, сповнює серце відчуттям радості буття. Праця не з примусу, а за покликом серця приносить моральне задоволення і щастя в житті, робить його цілеспрямованим.
