Листопад закінчувався, проте снігу не було і сліду. На тротуарах не було льоду. Стояла дивна теплінь — зима не поспішала. На деяких деревах висіло темно-шоколадне листя. Коли налітав вітерець, воно шелестіло, видаючи якийсь картонний звук. Звісно, це шарудіння не могло суперничати з пронизливим карканням ворон. Здавалось, що вони стали серед пернатих міста господарями на довгу незатишну зиму. Ворони були всюди, особливо багато їх кружляло над нашою річкою Лопанню. Про Лопань я хочу сказати окремо.
Помешкання добрих і щиросердних людей завжди видно здалеку. Там буяють зеленим листям і яскравим квітом рослини. Вони можуть радувати наш зір у невеликому палісаднику, в прилаштованому на балконі ящику чи просто на підвіконні. Малесенькі незабудки і витончені троянди однаково привабливі. Щедро нам дарують свій аромат біленькі скромні квіти жасмину і розкішні півонії. Кожна квітка — це окраса нашого життя. .
Я живу в багатоповерховому будинку, і в мене немає присадибної ділянки, зате є Галинка, а в неї — сад. Ви думаєте, Галинка маленька? Ні! Галина Петрівна — доросла людина, просто ласкава форма імені закріпилася за нею з дитинства. Нині так називають її всі близькі і друзі, тому що вона добра, чуйна і ще, напевно, тому, що її життя тісно пов'язане з природою, з чудесним світом квітів. А народна мудрість каже: "Хто вирощує квіти, той приносить радість собі і людям".
На підвіконнях нашої школи стоять квіти. Батьки придбали або виростили їх власноруч і принесли влітку, перед святом 1 вересня. Але через тиждень частина горщиків була забруднена: в них з'явилися папірці, жуйки, листки були обірвані, зламані, квіточки валялися на підлозі.
Понад усе моя бабуся любить квіти, а їх у неї пребагато. Чого там тільки немає! Айстри рожеві, сині, наче морс, волошки, фіалки і навіть червоні маки — увесь цей різнобарвний килим виграє й міниться на сонці.
Ви коли-небудь бачили росинки на пелюстках троянд? Якщо не бачили, раджу дуже рано, ще до того, як підніметься сонечко, вийти у сад. Підійдіть до куща троянд. Тонкий аромат пливе вам назустріч. А на кожній пелюстці тремтять крапельки роси. На довгих міцних стеблинах красуються квіти. їх назвали трояндами. Для того щоб мати змогу себе захищати, красуні вигадали колючки. А ось чому "троянда" — це залишається таємницею...
Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво — квітуча липа!
