I. "Марія" У. Самчука - перший в українській літературі твір про насильницьку колективізацію та голодомор 1933 року. (Український письменник-емігрант Улас Самчук 1933 року написав роман-хроніку, роман-спалах "Марія". Сильнішого твору про голодомор в Україні нема й досі. Автор зумів торкнутися в романі таких важливих проблем, як проблеми батьків і дітей, любові і сімейного щастя, моралі і достатку, духовності та національної свідомості. На думку С. Пінчука, який написав післямову до вітчизняного видання цього роману в наш час, саме У. Самчук "втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу в XX столітті".)
Роман «Марія» — перший в українській літературі твір про голодомор і насильницьку колективізацію — закінчується страшно і трагічно. Старий, знесилений голодом Корній жорстоко розправляється з сином-запроданцем і йде у невідомість, щоб померти. Дочка і онука гинуть із голоду, а самотня Марія, простившись із Гнатом, перебуває в агонії перед смертю, страшною смертю з голоду. Але не загибель пророкує автор, він хоче викликати опір такому розвитку подій, адже роман написаний у 1933 році. Письменник прагне викликати бажання змінити долю працелюбного народу, кинутого у безодню голодної смерті на благословенній родючій землі України.
Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз зустрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього існувати. Тема кохання є невід'ємною частиною їх творчості.
Провідною темою повісті І. Франка "Перехресні стежки" є тема кохання молодого адвоката Євгенія Рафаловича й Реґіни Твардовської. Рафалович приїздить у справах в галицьке повітове місто, як ми читаємо на початку твору. У цьому місті він знайомиться зі Стальським, дружиною якого є Реґіна, - юнацька любов адвоката. Розв'язкою сюжетної лінії є те, що автор подає далі історію любові людей, котрі бачились востаннє 10 років тому.
Тема кохання і віpності одна з пpовідних, ніколи не стаpіючих тем у нашій літеpатуpі. Укpаїнські письменники завжди чеpпали в ній натхнення і твоpчу наснагу. Hе були винятком Максим Рильський і Володимиp Сосюpа.
Тема кохання і віpності одна з пpовідних, ніколи не стаpіючих тем у нашій літеpатуpі. Укpаїнські письменники завжди чеpпали в ній натхнення і твоpчу наснагу. Hе були винятком Максим Рильський і Володимиp Сосюpа.
Міняються часи і влада, міняється життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, - завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському єстві.
Вічна загадка Любові... Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів.
Змінюються часи і влада, життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, одвічною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, — завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському єстві.
Любов — це корінь життя. Скільки ніжних слів придумано людьми, щоб висловити свою любов до матері, до нареченої. Вірне кохання допомагає перенести всі труднощі в житті.
