Сеpед усіх людських законів є один невмиpущий у своїй благоpодності - закон жеpтви. Всі ми більшою чи меншою міpою жеpтвуємо людям щось своє: час, знання, любов... Hайвища самопожеpтва - в матеpинстві, а та даpує нам не лише свій час і безмежну любов - вона віддає все життя, всю себе, кожну мить сеpдечної теплоти.
Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-дзвіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини "Хор лісових дзвіночків".
Серед зразків усної народної творчості, створених нашими предками, особливим різновидом є загадки. Хоч вони мають дуже коротку форму, але в кожній з них у художньо-поетичному стилі зображені явища чи істоти. Для того, щоб відгадати загадку, потрібно розуміти алегорії, які в ній використовуються, метафори, якими зображуються предмети і події. Побудовані загадки так, що збуджують цікавість, викликають бажання поміркувати над тим, що ж ховається за звичайними словами?
Увесь навчальний рік ми тільки й живемо в очікуванні літніх канікул, адже це прекрасний час, коли ти на волі, коли немає уроків, а можна гуляти, купатися, їсти морозиво та, взагалі, отримувати користь і задоволення. Одні з таких продуктивних літніх канікул змалював Ярослав Стельмах у повісті «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера».
Цього року я вперше пізнав глибину поезії Володимира Сосюри, хоч, зізнаюсь, читав його вірші і раніше. Але це були поодинокі випадки, тому і не запам'ятовувалися ці вірші надовго. Мабуть, усе вимагає саме свого часу, і сьогодні я вже сприймаю Сосюрині рядки як відверту сповідь близького друга. У них - безмежний світ В. Сосюри, який був поетом незвичайної щирості і правдивості, який не вмів кривити душею ні перед іншими, ні перед собою.
Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка.
Україна XIX століття. 40-ві роки. Саме в цей час формується тут нова, демократична інтелігенція, яка відділяється від буржуазно-ліберальної і починає брати активну участь у політичній боротьбі. В Києві у 1846 році створюється таємна політична організація, яка набуває антикріпосницького характеру. Так з'являється Кирило-Мефодіївське товариство. До цього братства входили Т. Шевченко, М. Гулак, А. Навроцький та інші.
Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. у с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім'ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений з кріпацтва. Упродовж 1838—1845 рр. навчався в академії художеств у Петербурзі.
Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, овіювати, тамувати душевні болі, множити сили у боротьбі. До пісні звертаються за найрізноманітніших життєвих ситуацій. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос Батьківщини, вловити відлуння своїх найінтимніших почуттів та затаєних думок, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої ласки. Тим-то трударі гаряче люблять свою пісенність, пишаються нею перед світом.
