У повісті Панаса Мирного "Лихі люди" основа залишається традиційною для української літератури XIX ст. — зіткнення особи і середовища, але спосіб співвіднесення героя і обставин інший: інтелігент і світ тісно пов'язані, а письменник такий зв'язок подає шляхом безпосереднього аналізу.
Леся Українка мріяла створити твір, у якому вона щедро використала б багатства народної фантазії, втілені у повір'ях, переказах і легендах, відомих їй з дитинства. Майстерно втіливши цю мрію, Леся Українка створила безсмертну драму-феєрію «Лісова пісня».
I. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п'єсі "Наталка Полтавка" і Г. Квітка-Основ'яненко у повісті "Маруся".) II. Розкриття авторами душевної краси героїнь.
Мотря та Явдоха - яскраві образи роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" (Цими образами письменник вносить новий нюанс у художнє розв'язання одвічної проблеми жіночої долі, доводить, що навіть юридично вільній людині в умовах гнобительського ладу не дано жодних можливостей для особистого щастя.)
І. П. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п'єса "Наталка Полтавка" - перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично змальовано життя народу, його побут, мрії і прагнення.
I. Життєві ідеали кріпачки та панночки. (Устина мріє стати вільною, а панночка - розбагатіти за рахунок експлуатації селян-кріпаків.) II. Основні риси характеру.
I. "Хазяїн" - це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання" (І. Карпенко-Карий). (Наприкінці XIX століття в Україні відбувався бурхливий розвиток капіталізму. Цей процес породжував сільську буржуазію, яка нещадно експлуатувала селян, ставала повновладним господарем українського села.
Повість "Інститутка" належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам'ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої поміщиці, розвиток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгортається як зіткнення антагоністичних сил. Тому основний прийом композиції — прийом антитези. Прийом зіставлення авторка використовує для того, щоб ще яскравіше підкреслити непримиренність двох протилежних соціальних груп, неминучу боротьбу між ними. В результаті такої боротьби перемагають герої з високими моральними якостями. , Отже, у повісті перед нами постають дві героїні.
"Інститутка" — це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти.
