Світанок. Жнива. Разом із сонцем підіймаються люди. Рано на селі починається праця, та не просто так починається, а з піснею. Бо, співаючи, легше працювати, це відомо всім. Та ось скінчилася робота. Відпочивають — і знову з піснею. Десь там, серед берізок, голосно співають дівчата, із-за велетнів-дубів могутнім басом їм вторять парубки. Ллється пісня, причому так, що ноги й руки наче самі так і стрибають, просяться в танок. Та це десь в одному кутку, а в іншому можна почути, як мати, годуючи дитину, з ніжністю співає колискову.

Пісні на вірші А. Малишка - супутники нашого життя. (Основною ознакою поезії А. Малишка є її музикальність. На слова поета написано сто пісень композиторами О. Білашем, П. Майбородою та іншими. Найпопулярніші з них - "Пісня про рушник" ("Рідна мати моя"), "Вчителька", "Пісня про Київ", "Стежина", "Ранки солов'їні" - стали народними піснями.)

Найкращою подругою в житті Андрія Малишка була пісня. Змалечку полюбив її, почувши від своєї матері, і не розлучався з нею всі свої напружені літа.

Багатьом віршам видатного українського поета Андрія Самійловича Малишка судилася щаслива доля: вони житимуть вічно, бо стали народними піснями.

Упродовж усього життя А. Малишко натхненно працював як пісняр. Музику до його поетичних творів писали такі відомі композитори, як П. Козицький, М. Вериківський, Д. Майборода, А. Штогаренко, С, Козак, О. Білаш. Чимало творів ще за його життя стали народними піснями: "Ми підем, де трави похилі", "Рідна мати моя", "Білі каштани", "Стежина", "Пісня про рушник" та інші. Улюбленою у народі стала пісня "Цвітуть осінні, тихі небеса", (музика О. Білаша).

Андрій Самійлович Малишко любив пісню з дитинства, ніколи з нею не розлучався, вона надихала його на створення поезій. Можливо, цій любові до пісні він має завдячувати своїй сім'ї, зокрема матері, яка знала багато українських народних пісень, із задоволенням співала їх дітям. Ці перші дитячі враження та захоплення супроводжували поета впродовж усього творчого життя, саме народна творчість стала тим джерелом, із якого він черпав натхнення.

Наш народ здавна славиться поетичністю, почуттям прекрасного, здатністю передати красу життя і душі хвилюючими мелодійними піснями.

I. Дмитро Павличко - поет щедрого і своєрідного обдарування. (Захоплений красою народної пісні, змалку вихований у любові до неї, Дмитро Павличко закономірно став поетом-піснярем. Багато з його поезій стали популярними піснями.)

Повертається народною піснею до Дмитра Павличка його поезія. І це не дивно, бо вірші цього поета викликають найніжніші почуття, найщиріше захоплення. Краса і нев'януча свіжість, барвистість і мелодійність - основні риси його творчості.

Українці — співучий народ. З давніх-давен, з діда-прадіда бере свій початок незрівнянна українська пісня, тече й розливається широкою, мелодійною рікою творчості наших поетів, одним із яких є наш відомий поет-пісенник Дмитро Павличко.