Ні, недаремно Сосюру називають солов'єм України. Твори його запам'ятовують школярі усіх класів, тому завдяки простоті і схвильованості віршів діти починають любити поезію і літературу взагалі.

Олександр Олесь ненастанно шукав таких виражальних засобів, які з найбільшою точністю відображали б любов і захоплення Україною, надії та розчарування, його журбу і радість:

Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе.

Сюжет віршованого роману Ліни Костенко "Маруся Чурай" умовно можна поділити на дві частини: історію взаємин Марусі з Грицьком Бобренком та її покаянний шлях до Києва — на прощу. Не випадковим є такий композиційний вибір поетеси — у її творчості взагалі нема нічого випадкового. Маруся Чурай пережила страшну особисту трагедію — вона готова до того, щоби прийняти до серця трагедію свого рідного краю.

Чимало книг створено про Україну, історичних і художніх. І все-таки, читаючи роман Ліни Костенко, розумієш: так ніхто ще не сказав — проникливо, людяно, щиро.

Доля України, її минуле, сучасне і майбутнє - лейтмотив творчості українських поетів XX ст. Ця тема стала актуальною і для наших сучасників: Д. Павличка, І, Драча, Б. Олійника, Ліни Костенко.

Коли читаєш поезії Андрія Малишка, відразу постає перед тобою образ України — тієї найріднішої в усьому світі землі, яка була і колискою, і ненькою, і помічницею, і розрадницею. 1 тоді ти розумієш, що поет належить саме до таких людей — люблячих і безмежно відданих своїй Батьківщині. Тому не дивно, що уся творчість Андрія Малишка — гімн вдячного сина рідній Україні, а її образ посідає в його віршах одне з найпочесніших, найвизначніших місць.

"Я - українець. Оце і вся моя автобіографія", - сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців -то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть Симоненка спрямована насамперед на пекучі проблеми сучасності.

Початок XX століття в українській літературі ознаменувався появою цілого сузір'я талановитих поетів. У ньому яскравою зіркою засяяло ім'я П. Тичини. Він був не тільки видатним письменником, але й надзвичайно чуйною, благородною і скромною людиною, у серці якої жила безмежна любов до Батьківщини.

Павло Тичина — один з найталановитіших українських поетів початку XX століття, людина з непростою біографією та нелегкою долею. Він не був розстріляний чи заарештований і відправлений до Сибіру чи Соловків, як багато інших письменників, проте за це він приніс, мабуть, найстрашнішу жертву для митця свій талант. Людина, незвичайні творчі здібності якої не міг не визнати жоден критик, віддала своє обдарування на службу партійній верхівці, "обміняла свої сонячні кларнети на мальовану дудку", як пізніше зазначали дослідники.