П`ятниця, 19.06.2026, 07:43
Вітаю Вас Гість | RSS

Твори на підмогу!

Збірник творів

Головна » Українська література

У категорії матеріалів: 3577
Показано матеріалів: 1261-1270
Сторінки: « 1 2 ... 125 126 127 128 129 ... 357 358 »
Молода гарна дівчина — сирота Анна — кохала такого ж молодого мужнього юнака Михайла Гурмана, який славився своєю запальністю, хоробрістю, завзятістю. Все йшло до весілля. Тим часом Михайла відправили служити. Заздрісні брати Анни, аби позбавити її посагу, скористалися нагодою розбити майбутній шлюб.

Щастя... Чи дароване воно долею, чи залежить воно від тебе та людей, які тебе оточують? На це складне запитання кожному свою відповідь дає життя. Та от у героїв драми Івана Франка "Украдене щастя" його украли. Хто ж і в кого украв щастя?

Життя і творчість Івана Франка тісно пов'язані із селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та ялиновими лісами і казково-таємничим гірським валом, який називається Діл. Материні пісні вчили Івана любити народ, боліти його горем, ненавидіти кривдників, розуміти красу природи.

Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, укритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась…

Іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гасет казав, що "найзначніші твори мистецтва завжди були витворами доби занепаду, коли поступово нагромаджуваний досвід до решти оголював творчі нерви". Це у вищій мірі стосується творчості видатного українського письменника Івана Франка. "Поетова задача, —писав Франко, — з розрізнених явищ, які підпадають під наші замисли, створити цілість, пройняту одним духом, оживлену новою ідеєю, сотворити новий, безсмертний животвір.

Проблемі служіння демократичної інтелігенції своєму знедоленому народові присвячена повість Івана Франка "Перехресні стежки".

I. Історична повість "Захар Беркут" (тема — боротьба українського народу проти монголо-татарських загарбників у XIII ст.; ідея — саме народ є рушійною силою історії).

Любов до драматургії І. Франко проніс через усе своє життя. В умовах тогочасної відсталої Галичини письменник боровся за народність і реалізм театрального мистецтва. Він був переконаний, що театр повинен бути не місцем для розваги безтурботних паничів-дармоїдів, а школою життя, провідником думок і почуттів, мрій трудового народу.

Заповітна життєва мета кожної людини - ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті "Перехресні стежки" Євгенія Рафаловича: "...Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з його кривдниками..."

Повість І. Франка "Борислав сміється" увійшла в історію української літератури як перший твір про організовану боротьбу робітників проти експлуатації й визиску. Її темою є зображення життя робітничого класу кінця XІX століття, наростання боротьби між працею і капіталом, організація першого робітничого страйку, змалювання життя капіталістів, конкуренції між ними, виродження буржуазної сім'ї. Франко перший в українській літературі розробляє тему праці робітничого класу в умовах капіталістичного визиску.

Меню сайту
Пошук