Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті "Захар Беркут" і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. Письменник відтворив гострі конфлікти між феодалом Тугаром Вовком і тухольською громадою, показав могутність народу в боротьбі зі своїми гнобителями.
Височить на Личаківському кладовищі у Львові на могилі Івана Франка пам'ятник: могутній каменяр розбиває молотом гранітну скелю. Так постать письменника символічно злилася з образами створених ним будівників нового суспільства, яких він возвеличив у вірші "Каменярі" (1878). Цей вірш не можна читати без хвилювання: романтизм його захоплює і підносить, викликає глибоку повагу до тих, хто проголошує свою мету:
I. Пам'ятник Івану Франку на Личаківському кладовищі у Львові (могутній каменяр розбиває молотом скелю; Франко-Каменяр: завзятий у боротьбі за прогрес, прокладав дорогу за визволення, дорогу у новий світ, висвітлив у творчості безліч проблем життя).
Понад сто років шедевр інтимної лірики Івана Франка, його лірична драма "Зів'яле листя" бентежить серця читачів, обпікає вогнем пристрастей, болем нерозділеного кохання, дарує естетичну насолоду. Коли її читаєш, то майже фізично відчуваєш, через які страждання й випробування пройшов великий Каменяр, що був людиною тонких і багатих почуттів. І хоч в історію України він увійшов як гордий і непохитний "вічний революціонер", Каменяр нового суспільного ладу, "Зів'яле листя" пропонує побачити в ньому звичайну людину з її любов'ю, сумнівами, безнадією і сподіваннями.
Людина хоч раз у житті замислюється над вічним питанням: для чого вона живе? Адже ніхто не з'являється на світ випадково — у кожного своє призначення. Хтось стане всесвітньо відомим художником і буде дарувати людям прекрасні шедеври, хтось — геніальним ученим, який рухатиме науково-технічний прогрес, хтось — лікарем, який рятуватиме людські життя... Популярні зірки й ті, чиє ім'я ніколи не прославиться, міністри і двірники, генерали і рядові, — усі щодня так чи інакше впливають на хід подій, змінюючи історію. Тому дуже важливо зрозуміти власне призначення: тільки тоді можна принести користь іншим людям і відчути справжнє щастя від того, що життя проходить недаремно.
Поема "Мойсей" написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об'єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами "за щасливе майбутнє нації". Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально -економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її на твердий шлях міці й розквіту?
Кожен народ має душу. Народна душа — це співці слова і духу народного. Одним із них є Іван Якович Франко. У поемі "Мойсей" він висвітлює проблему відносин між вождем і народом. Вождь і народ — це дві частини одного цілого. Якщо не буде першого — то не буде й другого, і навпаки.
Поема "Мойсей" написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об'єднань, які висувають своїх лідерів з їх програмами "за щасливе майбутнє нації". Кому повірить, за ким піде український народ, знесилений роками соціально-економічних труднощів? Які якості повинен мати той поводир нації, який виведе її на твердий шлях міці й розквіту?
"У нещастя, як у хвороби, є причини. У щастя, як у здоров'я, — нема..." Мені подобається цей вислів. І він підходить до п'єси Івана Франка "Украдене щастя". Я вважаю, що серед її персонажів немає щасливих людей. Бо щастя так само неможливо украсти, як здоров'я.
