Людина народжується чистою, як білий аркуш паперу. На ньому згодом життя напише багато чудового і огидного. Але все одно ми повинні заповнювати простір на папері нашої душі, не зважаючи навіть на значні помилки.
Чому люди люблять усе порівнювати? Бо так вони пізнають світ. Те ж саме стосується й явищ культури. Потрібно визначити позитивне й негативне, щоби розмістити свої знання в систему. У літературі ці "найвизначніші постаті" позначають словом "канон" у значенні взірцевості, найвищих проявів творчого духу людства.
У житті кожної людини настає момент, коли доводиться обирати життєвий шлях і фах, який стане долею. Страшно помилитися у виборі майбутньої професії, оскільки саме цей вибір може стати вирішальним.
Харків... Моє рідне місто. Я тут народилася, тут минуло моє дитинство, тут я вперше пішла до школи, із цим містом я пов'язую своє подальше життя. У Харкові дуже багато цікавого — це й оперний театр, зоопарк, художній музей, канатна дорога. Але не про них моя розповідь. Центр міста, як на мене, запам'ятовується передусім храмами — їх тут дуже багато. У самому серці Харкова аж три церкви на честь Божої Матері — Успіння, Покровський чоловічий монастир, Благовіщення. Кварталом нижче стоїть церква на честь Святої Трійці.
Найдорожча в світі людина — це мама. Вона завжди поруч своєї дитини. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли дитина захворіє, мама завжди співчуває і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними. Матері супроводжують нас усе своє життя. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань. І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих турбот.
Найдорожчою людиною для мене є мати. Вона найкраща в світі! Навіть не уявляю нашої сім'ї без неї, без тепла її рук, лагідного погляду карих очей. її щирість та доброта відчуваються на кожному кроці.
Мишко — мій найкращий друг. Ми дружимо з першого класу. На вигляд він звичайний хлопець, яких багато в нашій школі і в нашому класі. Мишко середнього зросту, худорлявий, у нього високий лоб, прямий ніс, світле волосся і трохи смагляве обличчя. Мене завжди дивує, що у вересні після сонячного літа волосся у Мишка стало ще світлішим, а обличчя — ще смуглявішим. Я не можу зрозуміти, якого кольору очі у мого друга.
"Найогидніші очі порожні..." — писав український поет Василь Симоненко. Що він мав на увазі? Людина тільки тоді є цінною для оточення, для суспільства, коли вона володіє основними душевними якостями — добротою, почуттям власної гідності, врешті-решт, порядністю і духовністю. Таку людину люблять близькі й друзі, поважають колеги, довго пам'ятають випадкові знайомі. І не тільки тому, що вона привітна, ввічлива і ласкава з ними, а ще й тому, що, як не дивно, багатий духовний світ відображений в її зовнішності, зокрема у виразі очей.
Скільки красивих слів, віршів та пісень присвячено очам людини, їх порівнюють з озерцями, зіроньками, у них задивляються і закохуються. Чим же вони такі особливі, ці два маленьких органи зору? У кожної людини очі різні, і я маю на увазі зовсім не їх форму чи колір, хоча саме це привертає увагу в першу чергу.
