У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам'яна стела-пам'ятник українській дівчині зі співучим ім'ям Роксолана. Він - не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою.
Я дуже люблю сучасну українську пісню. Дуже довго я думав, яка ж із пісень найулюбленіша? Але ж, мабуть, то все-таки "Червона рута", слова й музику до якої написав славетний композитор і поет Володимир Івасюк. Ця пісня знайома мені дуже давно.
Прочитав я нещодавно казку про сина, який врятував батька від передчасної смерті. А трапилося це так. Колись старих людей, які вже нічого робити не могли, спускали на лубках у провалля, щоб дарма хліб не їли. А один чоловік дуже любив свого батька і, не виконавши жорстокого закону, заховав його в хліві.
Серед численних історико-культурних пам'яток стародавнього міста Переяслава-Хмельницького вирізняється своєю оригінальною архітектурою меморіальний музей видатного українського філософа, гуманіста і поета Григорія Савича Сковороди.
Як багато у світі різноманітних музеїв. Але, якби моя воля, я відкрив би ще один — музей «Радощів і сліз». Серед його експонатів я повісив би банку з написом: «Сльози, які пролила волейбольна команда дівчат 8-А, що програла команді 8-Б». Або вивісив би щит: «Для пробивання дозволу на багатоденний туристський похід».
У 1880-х молодий доктор сидів, чекаючи нових пацієнтів, які так ніколи і не прийшли. Щоб скоротати час, він писав розповіді про людину, яка дуже добре розплутувала злочини. Ці розповіді стали настільки популярні, що доктор вирішив кинути медицину і замість цього стати письменником. Цим доктором був Артур Конан Дойль, а його дітищем був Шерлок Холмс.
Ще в дитячому садку я вперше почула чарівні звуки якогось музичного інструменту. Згодом я запам'ятала, що цей інструмент зветься фортепіано. А музика дедалі глибше входила в моє життя.
