Понеділок, 23.02.2026, 07:35
Вітаю Вас Гість | RSS

Твори на підмогу!

Збірник творів

Головна » Вільні теми

У категорії матеріалів: 1718
Показано матеріалів: 1531-1540
Сторінки: « 1 2 ... 152 153 154 155 156 ... 171 172 »
Державна незалежність нічого нам не забезпечить. Вона лишень може дати можливість побудови національної республіки. Це, у свою чергу, може надати українцеві статусу повноцінного громадянина своєї розвинутої країни.

Росте людина... її життя розпочинається світанком душі — дитинством. Назавжди воно залишається у пам'яті як потаємне і світле.

...Є така єврейська притча. Один чоловік прийшов у гості, і чистота й порядок того дому його просто вразили. Хазяїн зустрів його біля дверей, подзвонив у срібний дзвіночок, прийшов слуга і забрав у гостя капелюх і парасолю.

Правда і неправда, правда і кривда — вічне протиборство в умах і серцях людей. З дитинства кожен знає, що правда — це добре, а брехати, обманювати — погано. А ще гірше жити в постійній неправді, подвійній моралі. Це руйнує душу людини, це приводить до трагедії. "Неправда — релігія рабів і хазяїнів", — проголосив М. Горький вустами свого героя Сатіна.

У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя.

Життя не стоїть на місці. Змінюються часи. Якою ж повинна бути сучасна людина? Швидкий розвиток науки, техніки, нові технології вимагають глибоких і міцних знань від сучасної людини.

Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло — і мені погано, я відчуваю себе нещасливим.

Життя — постійний рух вперед. Неможливо двічі увійти в одну й ту ж саму річку: за мить вода в ній стане іншою, новою.

Старенький автобус, що, здається, через кожні, півметра "кашляє" і "чхає" десь глибоко в своєму серці — моторі, нарешті вибирається з задимленого міста, котре ще тільки просинається, хоч ніколи не буває зовсім тихим і спокійним.

Як добре дивитись на ласкаве сонце і довго-довго посміхатись. Тоді забуваєш про все на світі і тоді здається, що воно світить саме для тебе, щоб ти мружила ясні очі і весело всміхалась до сонця саме тією посмішкою душі, відкритою, щирою, світлою, яка робить сонячним пасмурний день, просторою - тісну кімнату.

Меню сайту
Пошук