На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці — скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду.

Усі ми хочемо справляти гарне враження та подобатися оточуючим. На жаль, це не завжди виходить. Чому?

Вишивана сорочка — улюблений одяг кожної українки. Вони прикрашали сорочку магічними знаками сонця, поля, води. Вважалося, що ці символи відводять від людини хвороби і нещастя. І сама тканина сорочки, і вишивка, і колір ниток мали чарівну силу.

Людина і праця, людина і пісня, людина і витвір мистецтва - це все вічне, безсмертне, щось своєрідне і глибоко вражаюче. Наш україн-ський народ працьовитий, щедрий на таланти, здібний, обдарований. Якщо працювати - то до сьомого поту, якщо співати - то дзвінко, розложисто, якщо творити щось - то неповторно, захоплююче.

Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.

Усе в житті людини починається з молока матері. Це вона, "святая сила всіх святих, пренепорочная, благая" народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зігріває наше життя, захищає наше щастя.

Нещодавно в мене було справжнє свято — я разом зі своїм класом побувала в ХАТОБі. Ми слухали оперу "Поет"— про життя і творчість Т. Г. Шевченка.

Мистецтво покликане дарувати людині насолоду. У цьому завжди перекопуєшся, відвідуючи малу сцену Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка — "Березіль". Надовго залишаються в пам'яті спектаклі "Гроші", "Мина Мазайло", бо класикою стають ті твори, у яких порушуються проблеми, актуальні для різних епох. Мабуть, не стане винятком і "Любов до гробової дошки".

У черговий раз у Харкові відбулася виставка фотохудожника В. Оглобліна "Мандрівка в один бік". Історія її виникнення така. Оглоблін - фотокореспондент однієї з місцевих газет. Кілька років тому він отримав редакційне завдання їхати "світ за очі", у віддалений район Сибіру, писати черговий репортаж. Збираючи матеріал, він надибав сталінські концтабори у різному стані: від повністю покинутих і практично зруйнованих до... дбайливо законсервованих і готових хоч завтра "гостинно" прийняти у свої бараки "свіжі порції" в'язнів. Зацікавившись, наступного разу поїхав у ті краї спеціально за інформацією про концтабори.

Творчість Костянтина Олександровича Трутовського завжди була пов'язана з Україною. Більшість його картин написані саме на українські сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» та інші. Це й не дивно з огляду на те, що дитинство майбутнього художника минуло на Харківщині.