Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, — невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю.
Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття.
Дуже важко спілкуватися людям, які не розуміють один одного. Дейл Карнегі — американський фахівець в області людських взаємин — говорить: "Будь-який дурень може критикувати, засуджувати, виражати незадоволеність — і більшість дурнів так і роблять, але для того, щоб проявити увагу і бути поблажливим, потрібний сильний характер і самовладання.
Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу.
У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі — один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. М
Український народ протягом своєї багатовікової історії створив високохудожню літературу, яка посідає гідне місце в світовій культурі. Українська література має велике суспільно-політичне, пізнавальне і виховне значення, бо в ній показано історію народу, його боротьбу проти соціального і національного гніту, боротьбу за волю та щасливе життя. У літературі правдиво відображена соціальна дійсність: різні етапи життя народу, його надії і прагнення.
Важко заперечити важливе значення освіти й науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. Ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. Тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства.
Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб , скарбниця людських знань завжди поповнювалася, а ланцюжок обміну знаннями і досвідом між поколіннями не переривався ніколи.
Коли заходиш до української селянської хати, відчуваєш, що тебе зустрічає мудра й лагідна людина. Все в ній, гармонійно доповнюючи одне одного, складає єдиний образ, певний змістовний знак. І цей знак споконвічно виконував не тільки практичну а й естетичну та магічну функції, бо кожна річ у хаті мала своє символічне значення. Як жива людина, і у дні свят, і в печалі вона допомагала господарям.