Усна народна творчість — це основа нашої безмежно багатої культури. Це наш дух, наша душа, наша пісня, якій світ дав найвищу оцінку. Використання вікового досвіду народу завжди допомагало нашим письменникам. Починаючи від Котляревського, ми можемо побачити в їхніх творах яскраві зразки народної мудрості, цього невичерпного й справді цілющого для художника джерела.
Фольклор — основа української безмежно багатої культури. (Фольклор бере свій початок ще з тих часів, коли не було ні писемної літератури, ні письма взагалі. Усна народна творчість слугувала народу для власних потреб: колис¬кові, казки, загадки, примовки. Саме вони формували естетичні смаки укра¬їнців, давали зразки норм моральної поведінки.)
Одним з найвизначніших творів І. П. Котляревського є п'єса "Наталка Полтавка". У п'єсі оспівується і утверджується громадська та особиста мораль, вироблена народом, викривається і засуджується аморальність панівної верхівки.
Роман у віршах "Маруся Чурай" — твір панорамно-масштабний. З величезної кількості подій кипучого політичного і культурного життя України XVII століття Ліна Костенко вихопила один маленький острівець — драму окремої особистості, а висвітлила трагедію цілого народу, показала болі сучасника і страх народу перед майбутнім. Роман присвячений легендарній Марусі Чурай. Показуючи життя українських міст і сіл часів Богдана Хмельницького, авторка створює широку галерею народних образів. Роман виховує в читачів почуття любові до свого народу. У творі втілено болі й страждання усього суспільства. В ньому постає образ України:
XVIII ст. знаменувало прихід в Україну просвітительства — могутньої ідейної течії, яка передувала розвитку нових суспільних відносин на уламках феодально-абсолютистського ладу. Прогресивні діячі культури того часу проголошували панування людського розуму й освіти, намагалися утвердити новий світогляд всупереч усталеним канонам.
У 1841 році в альманасі "Ластівка" побачила світ повість Г. Квітки — Основ'яненка "Сердешна Оксана".Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В.Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. "...Ставлячи за найпершу повинність натури людської моральну чистоту, особисту правдивість та добрість,— писав С. Єфремов,— Квітка й шукав зразків цього в людях..."
Драматична феєрія «Лісова пісня» Лесі Українки — це твір, яким поетеса утверджує ідеали духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, потягу до високого і прекрасного.
"Тіні забутих предків", правдиву казку Гуцульщини, М.М. Коцюбинський закінчив у 1911 році, а вперше надрукував в 1912 році. Написанню твору передувала велика, напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину, наукові статті, монографії, особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою тощо. І тільки після цього почав писати. У листі до Гнатюка повідомляв: "Боюсь, хвилююсь, але пишу".
