Максим Рильський — поет, учений, громадський діяч — один із титанів української культури. Радість творчої праці, глибокий патріотизм, ясне світосприймання — усе це було притаманне йому Щирість — це безперечна властивість М.Рильського. Він міг помилятися. Помилятися — це, як відомо, взагалі людська риса, але він ніколи не служив тому, що вважав неправдою.

I. Ліричний цикл у творчості Лесі Українки. (З перших кроків літературної діяльності молода поетеса тяжіє до ліричних циклів. Саме вони виконують важливу структурну функцію та збагачують можливості ліричних жанрів.)

I. Світ жіночої поезії Ліни Костенко. (Поезія Ліни Костенко часто дуже сувора й мужня, часто категорична й безкомпромісна. І все ж таки, за визначенням Євгена Гуцала, поезія Ліни Костенко - це жіноча поезія. Її світ дуже різноманітний. Тут1 є і любов, є зачарування й розчарування, є ностальгічна любов до рідної землі.)

Поетом не можна стати, на поета не можна вивчитися, ним можна тільки народитися. Поет — це пророк, на якого сходить Дух Святий і відкриває нікому не відомі речі. Таким поетом з Божої ласки є Ліна Костенко.

Творча спадщина Євгена Гребінки дуже різноманітна. Велику частину творів письменника становлять байки, в яких він оригінально та художньо довершено викриває одвічні людські вади. Але є у творчому доробку Гребінки і ліричні твори.

Костянтина Малицька — різнобічно обдарована людина, яка палко любила свій край. Свою любов вона передала у вірші "Чом, чом, чом, земле моя...", який став народною піснею.

Леся Українка, виступивши в літературі спершу як лірик, сповнювала ліризмом і поеми, які почала писати дуже рано, і драми, до яких звернулася на порозі нового, двадцятого століття. Відтоді драматургія стала для неї визначальною у творчому доробкові.

Леся Українка майстерно володіла і віршованою, і прозовою мовою. Геніальній поетесі скорялися всі три роди літератури: лірика, епос, драма. Та все ж таки драма посідала у її творчості провідне місце. Сюжети її драматичних творів охоплюють історію всього людства, а змістом стає боротьба ідей, розкол світоглядів, розвінчання войовничого індивідуалізму, краса високих людських почуттів, прагнень і духовна свобода.

Із глибоких джерел усної народної творчості черпав творче натхнення відомий український письменник Іван Франко. Його казки про тварин — мудрі, веселі, повчальні. Це цілий світ лісових мешканців зі своїми законами, характерами. Автор наділив тварин людськими рисами: хитрістю і сміливістю, розумом і недолугістю, відчайдушністю і кмітливістю. Світ лісових мешканців є віддзеркаленням людської громади. Галерея цікавих персонажів казок створює незабутнє враження.

"Актуальну" українську літературу представляє так зване покоління "дев'яностиків". На відміну від трохи старших "вісімдесятників", "дев'яностики" формувалися в умовах національної депресії, що настала після проголошення в Біловезькій пущі СНД. В основу естетики "дев'яностиків" лягли розчарування національною ідеєю, суспільством, самою людиною. Для молодих обдарованих літераторів лишився єдиний порятунок - сховатись у слові.