О. Кобилянська була першою українською письменницею, що присвятила свої твори освіченій, інтелігентній жінці. Хоч українська жінка традиційно була більш вільною, ніж, скажімо, навіть російська, але до рівноправності із чоловіком їх було дуже далеко. У той час, як на Заході дівчата почали здобувати професійну освіту, навчаючись в університеті, в України вони тільки могли вивчати мови, грати на фортепіано, їхнім призначенням було знайти багатого і достойного чоловіка, вести господарство і виховувати дітей.
О. Кобилянська — це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця жінка, і саме це намагалася зробити О.Кобилянська у повісті "Людина".
Повість Ольги Кобилянської "Людина" - це твір, який вчить цінувати людину в собі та в інших. Головна героїня твору Олена Ляуфлер зростала в середовищі, яке суворо дотримується правил щодо життя цісарського чиновництва та виховання молоді і сім'ї. Оточення подружжя Ляуфлерів, їхні друзі - це лікар, майор, податковий урядовець, товаришки пані радникової.
Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності.
Василь Симоненко — великий український поет. Незважаючи на те, що йому не було й двадцяти дев'яти років, коли він залишив нас, ми маємо повне право називати його так, бо він був майстром поетичного слова і вся його творчість пройнята любов'ю до Батьківщини і рідного народу, ненавистю до кривди й образ, до приниження гідності людини. Симоненко був чистою людиною, правдолюбцем, безкомпромісним до ліцемірів і убогих духом підлабузників:
Біблію називають Книгою Книг, але і ця назва не може охопити все значення цієї безцінної Книги, яка не просто оповідає нам історію давніх часів, але й вміщує справжні перлини мудрості, норми та правила поведінки, вчить нас цінувати вічне і не орієнтуватися на минуще...
Серед багатьох творів Михайла Стельмаха окремо стоять дві повісті — «Гуси-лебеді летять», «Щедрий вечір». Автобіографічні за своїм змістом, вони передають ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький Михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій.
Уже назва поезії Павла Тичини "Скорбна мати" прочитується як початок католицької молитви "Stabat Mater dolorosa" ("Стояла скорботна мати"), яка описує жалобу Марії, матері Ісуса Христа, з приводу розп'яття свого Сина. Ввесь цей твір - спроба створення нового поетичного апокрифа, себто легенди, міфу про Богоматір. Художній прийом полягає в тім, що події розп'яття й воскресіння Ісуса переносяться з Палестини початку християнської ери в Україну доби революційного лихоліття.
У 60-70-ті роки XVII століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, які поєднувалися з безмежною відданістю українському народові.
