Є у старому центрі Харкова невеличкий сквер, де, здається, застиг час. Височать поруч величезні будинки, мчать авто, вирує поруч центральна вулиця майже двохмільйонного міста. А тут, за чавунним плетивом невисокого паркана, вузька смужка зелені, лавочки. Навіть не сквер у звичайному уявленні — просто алея. Від Сумської до Пушкінської. Невеличка, навіть прозора взимку та ранньою весною.
Схід сонця влітку ранній. Від дотику сонячних променів прокидається природа: весело щебечуть птахи, листя розгортає до сонця свої долоні, радісно пурхають яскраві метелики, починають роботу мурашки, жучки. Плоди покриваються рум'янцем від зіткнення з теплими і ласкавими променями. І трави, харчуючись земними соками, набирають силу, піднімаються до сонця.
Літо в Україні. За народним календарем починається 21 червня. Влітку дні найдовші, а ночі найкоротші. Часто в Україні випадають густі роси, покриваючи землю і рослинність. Часто надходять бурі із зливами і громами. Інколи випадає град, вибиваючи збіжжя в полі, обламуючи дерева, тим самим наносячи великої шкоди.
Зупиняюся перед скульптурою М.М. Антокольського "Літописець Нестор", що знаходиться в одному із залів Київського музею мистецтв. За столом у чернечій ризі сидить мудрець. Він схилився над товстим розгорнутим фоліантом. Благородні риси обличчя, довга борода, довгі й гнучкі персти...
Останнім часом багато говорять про охорону природи. Ми так забруднили моря і річки, ліси і степи, що стало страшне за майбутні покоління. Що залишимо в спадок майбутньому?
Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає спілкування з природою. Вона завжди хвилювала і хвилює, чарувала і чарує людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів — усе це викликає дорога серцю, ні з чим не зрівнянна природа рідного краю.
Мати... Скільки приємних спогадів пов'язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері — це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами.
Наше дитинство починається з матері. Вона — найрідніша та найдорожча в цілому світі людина. Кожне її слово, мудрі поради і добрі діла — це Книга життя, з якою вирушаємо ми в далекі світи. І перший усміх до сонця, і перший «добридень» людям — це теж від матері. І оте одвічне: «не вкради», «не убий», «шануй старших», «люби ближнього свого»...
