Кожного ранку я вибігаю до сусіднього парку на ранкову розминку. Здається, я знаю тут кожний куточок, кожне деревце й кущик, та щодня природа відкриває і дарує мені щось нове, прекрасне й незнане до цього.

Ви бачили коли-небудь в морі кота, що плаває? Відповідь ясна: ні, не бачили, бо кіт ніколи не наблизиться до водоймища: кіт і вода — речі несумісні. Його навіть у домашню ванну не заманиш. А тут ціле море!

Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти.

Є багато країн, громадяни яких з особливою повагою ставляться до своєї історії, творення держави. Кожна країна має свої свята, що пов'язані з її історією, традицією чи знаменними датами. У нас теж є знаменні дати, традиції, але є й такі дати, які називають скорботними. Про них теж не забувають, щоб вони більше не повторилися.

Важко не погодитися з тим, що законність — це основа держави, адже держава не може існувати без законів, бо вони забезпечують її нормальне існування, регулюють відносини між людьми, між людьми і державою тощо.

Комп'ютером нині нікого не здивуєш, певно, скоро в Україні не залишиться жодного школяра, у якого на столі не стояв би комп'ютер, бо навчатися в школі без нього буде неможливо. Уже зараз з'явилися такі школи, де дітям доводиться виконувати домашнє завдання, використовуючи комп'ютер.

У лісництвах Харківської області взято під охорону старі дуплисті дерева. Здавалося б, яка користь від такого дерева? Можна було б його зрубати, а на його місце посадити саджанець. Проте саме старі дупла дерев не стають на заваді у людини, а беруться під охорону.

На Харківщині чимало заповідних куточків. Одні приваблюють туристів до себе унікальним рослинним світом, інші — розмаїттям птахів. Є ще на Харківщині заповідники, де під охорону держави взяті кажани, сови.

Наша шкільна бібліотека знаходиться на першому поверсі. Після уроків приємно відвідати її. Бібліотекар Надія Іванівна з радістю нас зустрічає й допомагає знайти потрібну книжку. Приміщення бібліотеки складається з двох кімнат.

Скільки ж книжок у шкільній бібліотеці! Сотні? Тисячі? Ми приходимо туди у вересні, щоб отримати підручники на новий навчальний рік. Ми приносимо їх назад у травні - пошарпані, із усілякими написами на сторінках, із ріжками та вусами, яких не було раніше на портретах поважних науковців та видатних діячів мистецтва. А я ходжу в бібліотеку майже щотижня.