Настала весна. Сніг ще не скрізь зійшов, але в повітрі вже носиться передчуття тепла. Вчора ми ходили в Ботанічний сад, спостерігали, як прокидається природа, які птахи першими прилітають ранньою навесні з південних країн. А сьогодні на уроці нам задали написати твір по картині Саврасова "Граки прилетіли".
Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди...
Доброго дня, Василю! Одержала твого цікавого листа й дуже зраділа. Добре, що справи в тебе йдуть гарно. Василю, я нерідко згадую щасливі дні, які ми провели з тобою в таборі відпочинку.
Добрий день, дорога моя Надійко! Дуже хочу приїхати до тебе в Дніпропетровськ. Сподіваюсь, що наша зустріч не за горами, а поки що розповім тобі про одну цікаву екскурсію. Коли ти приїдеш до мене в гості, я неодмінно покажу тобі джерело Сковороди...
Слово... Буденність і значущість. Простота і таїна. Звичайність і магія. І це все вміщається у слові. Мабуть, коли створювалась мова як засіб спілкування, людство ще не усвідомлювало до кінця силу слів. Бо якось би убезпечило себе від його смертоносної дії. Слова зради, підлості вбивають щось значуще, що існує в людині заради добра і милосердя.
Цю картину можна було б назвати "Зустріч", можна було б — "Дочекалися", а можна — "Щастя". Справді, мить, показана художником, — це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), — троє: він, вона і хлопчик.
На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже недовго їм тремтіти на вітру, ледве утримуючись на гілках. К